НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№1(1) 2018

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2018-1-45

Кіщук В.В., Грицун Я.П.
Форми склероми – вплив на якість життя хворих
Кіщук Василь Васильович
Вінницький національний медичний університет
Кафедра ЛОР-хвороб, завідувач
Доктор медичних наук, професор
E-mail: kvv4488@ukr.net
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0002-3390-2401

Грицун Ярослав Петрович
Вінницький національний медичний університет
Кафедра ЛОР-хвороб
Асистент

Анотація

Обстежено 92 хворих (33 чоловіка, 59 жінок) на склерому віком від 23 до 79 років (в середньому – 53,5±14,57 років). Дослідження хворих включало оцінку скарг, загальноклінічних показників, результатів огляду ЛОР-органів, ендоскопії гортані, трахеї, бронхів. Показники якості життя визначали за опитувальником Коротка версія Опитувальника здоров’я – 36 (The MOS 36-item Short Form Health Survey – SF-36) в таких групах: 1) група порівняння – практично здорові особи (n=20); 2) хворі з переважно інфільтративною формою склероми (n=31); 3) хворі з переважно атрофічною формою захворювання (n=30); 4) хворі з переважно рубцевою формою (n=31).
Проведені дослідження свідчать про те, що якість життя хворих на склерому супроводжується істотним зниженням в середньому на 18,4% у порівнянні із здоровими особами, переважно за рахунок фізичного компонента здоров’я. При порівнянні даних хворих із переважно інфільтративною формою склероми та здорових осіб отримано значущі відмінності в показниках фізичного функціонування та соціальної активності, що свідчить про вплив захворювання на здатність переносити фізичне навантаження протягом дня та наявність проблем у спілкуванні з іншими людьми вже на початкових стадіях захворювання. За умов переважно атрофічної та рубцевої форм склероми всі показники якості життя є нижчими (р<0,05), порівняно з аналогічними показниками в контрольній групі (за виключенням показника фізичного болю),
Переважно атрофічна та рубцева форми склероми призводять до найбільш значущого зниження фізичного (39,35±10,81% та 37,26±9,73%, відповідно) та психічного компоненту здоров’я (42,27±10,04% та 36,39±6,8%), як у порівнянні із здоровими особами, так і хворими з переважно інфільтративною формою захворювання.

Ключові слова

склерома, якість життя


Література

  1. Дмитренко ІВ, Кіщук ВВ. Досвід надання невідкладної допомоги хворим на склерому при гострому порушенні дихання. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2006;3:128-9.
  2. Новик АА, Ионова ТИ. Руководство по исследованию качества жизни в медицине. 2-е издание / под ред. акад. РАМН Ю.Л. Шевченко. М.: ЗАО «Олма Медиа Групп», 2007;320 с.
  3. Руководство по исследованию качества жизни в медицине. 2-е издание / под ред. акад. РАМН Ю.Л. Шевченко. М.: ОЛМА Медиа Групп, 2007;320 с.
  4. Шевченко ЮЛ. Концепция исследования качества жизни в здравоохранении. Мед. новости. 2001;4:51-2.
  5. Dunderdale K, Thompson DR, Beer SF, Furze G, Miles JN. Development and validation of a patient-centered health-related quality-of-life measure: the chronic heart failure assessment tool. J. Cardiovasc. Nurs. 2008;23(4):364-70.
  6. Brundage M, Bass B, Davidson J, Queenan J, Bezjak A, Ringash J, Wilkinson A, FeldmanStewart D. Patterns of reporting health-related quality of life outcomes in randomized clinical trials: implications for clinicians and quality of life researchers. Qual. Life Res. 2011;20(5):653-64.
  7. Dunderdale K, Thompson DR, Miles JN, Beer SF, Furze G. Quality-of-life measurement in chronic heart failure: do we take account of the patient perspective? Eur. J. Heart Fail. 2005;7(4):572-82.
  8. Spertus JA. Evolving applications for patientcentered health status measures. Circulation. 2008;118(20):2103-10.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»