НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 
Головна сторінка Редакційна етика Авторам Поточний номер Архів Контакти

№2-3(2) 2019

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2019-2-04
Шидловська Т.А., Шидловська Т.В., Петрук Л.Г.
Кореляційна залежність між основними показниками КСВП та реоенцефалографії у хворих з акутравмою 
Шидловська Тетяна Анатоліївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Головний науковий співробітник лабораторії професійних порушень голосу та слуху (з групою фоніатрії)
Доктор медичних наук, професор
E-mail: doctor_sh@ukr.net.
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Шидловська Тамара Василівна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Лабораторія професійних порушень голосу та слуху (з групою фоніатрії)
Доктор медичних наук, професор
E-mail: doctor_sh@ukr.net

Петрук Любов Григорівна
Військово-медичний клінічний Центр Південного регіону
Відділення оториноларингології
Кандидат медичних наук
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0002-1261-7054

Анотація

Актуальність: Відомо, що судинний фактор є одним з основних чинників виникнення і розвитку СНП будь-якої етіології. Наші попередні дослідження показали, що це твердження справедливе і по відношенню до сенсоневральних порушень, які виникають при акутравмі. При акутравмі страждають як периферійний, так і центральні – стовбуромозковий та корковий відділи слухового аналізатора. При цьому в плані уточнення топіки ураження слухової системи дуже інформативними є часові характеристики КСВП, які дозволяють виявити порушення в стовбуромозкових структурах слухового аналізатора, в тому числі і в ранні терміни. З іншого боку, відомо, що дуже важливим відносно характеристики взаємозв’язку між певними показниками, які характеризують відповідні процеси, є кореляційний аналіз результатів інструментальних досліджень.
Мета роботи – визначити коефіцієнти кореляції між часовими показниками КСВП та кількісними величинами даних реоенцефалографії для з’ясування взаємозв’язку (кореляційної залежності) між станом стовбуромозкових структур слухового аналізатора та мозковим кровообігом в каротидній і вертебрально-базилярній системах у хворих з акутравмою.
Матеріали і методи: Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 71 хворого з акутравмою віком 19-50 років, з двобічними переважно асиметричними сенсоневральними порушеннями, низхідним типом аудіометричної кривої, помірним ступенем зниження слухової функції, найбільш вираженим достовірним (P<0,01) підвищенням порогів слуху до тонів 4; 6 та 8 кГц на тональній пологовій аудіометричній кривій.
Церебральний кровообіг у хворих з акутравмою досліджувався методом реоенцефалографії за допомогою комп’ютерного реографа фірми «DХ-системи» (Україна) за загальноприйнятою методикою. Реєстрація коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) проводилась за допомогою аналiзуючої системи «Eclipse» фірми «Interacoustics» (Данія), за загальноприйнятою методикою.
Для виявлення кореляційного зв’язку між станом стовбуромозкових структур слухового аналізатора та мозкового кровообігу в вертебрально-базилярній та каротидній системах було вирахувано коефіцієнти кореляції (r) та їх похибки (mr) між основними показниками РЕГ в каротидній та вертебрально-базилярній системах, а також найбільш інформативними часовими показниками КСВП у хворих акутравмою.
Результати та їх обговорення: було проведено кореляційний аналіз між величинами латентного періоду піку (ЛПП) V хвилі коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) та міжпіковими інтервалами (МПІ) I-V хвиль КСВП, а також значеннями дикротичного (ДКІ), діастолічного (ДСІ) та реографічного (Рі) індексів в каротидній та вертебральнобазилярній системах у військовослужбовців з бойовою акутравмою.
Отримані дані підтверджують вплив стану мозкового кровообігу на розвиток функціональних порушень стовбуромозкових структур головного мозку і слухового аналізатора при акутравмі. Спостерігається пряма кореляційна залежність у розвитку таких порушень при змінах тонусу мозкових судин, але особливо – порушень венозного відтоку. В каротидній системі встановлено слабкий прямий кореляційний зв'язок між величиною ДКІ, що відображає тонус мозкових судин, та ЛПП V хвилі КСВП (r=0,309; mr=0,063), а також МПІ I-V КСВП (r=0,322; mr=0,042). Слабкий прямий кореляційний зв’язок виявлено також між цими показниками в вертебральнобазилярній системі, де відповідні коефіцієнти кореляції склали r=0,385, а mr=0,061, а також r=0,348, а mr=0,036.
Між ЛПП V хвилі КСВП та ДСІ, який характеризує венозний відтік, в каротидній системі, r становив 0,458, а mr=0,057, а для МПІ I-V КСВП коефіцієнт склав (r=0,463; mr=0,049). Пряма кореляція між цими показниками виявлена і у вертебрально-базилярній системі (відповідні величини становили: r=0,516, mr=0,021 та r=0,523, mr=0,022).
Виявлено значний зворотній зв'язок між значеннями Рі та дисфункцією стовбуромозкових структур слухової системи – чим менші значення Рі, а отже – менше кровонаповнення судин, тим більш виражені порушення за даними КСВП спостерігаються. Найбільш виражена значний зворотній кореляційний зв'язок виявлено в вертебрально-базилярній системі між величинами МПІ І-V хвиль КСВП та Рі, де r становив -0,527, mr=0,068.
Менш виражений, але теж значний зворотній кореляційний зв'язок спостерігається у цій системі також для тривалості ЛПП V хвилі КСВП, де r становив -0,512, а mr=0,026. В каротидній системі зв'язок між зазначеними показниками практично був відсутнім.
Таким чином, кореляційний аналіз показав наявність взаємозв’язку між станом мозкового кровообігу за даними РЕГ в каротидній, і, особливо, в вертебрально-базилярній системах та часовими показниками КСВП, зокрема, ЛПП V хвилі та МПІ I-V хвиль КСВП у хворих з акутравмою, і дозволив виявити їх значну або помірно виражену кореляцію. При цьому найбільш виражена зворотна кореляція (r=-0,527, mr=0,068) спостерігається між величинами Рі в вертебральнобазилярному басейні, що характеризує стан пульсового кровонаповнення, та тривалістю міжпікового інтервалу І-V КСВП, який інтегративно відображає функціональний стан стовбуромозкових структур слухового аналізатора.

Ключові слова

акутравма, стовбуромозкові структури слухового аналізатора, мозковий кровообіг.


Література

  1. Гапноева ЭТ, Кирсанова ДБ. Особенности поражения слухового анализатора при минновзрывной травме. Вестн. оториноларингологии. 2006;(1):51-4.
  2. Глазников ЛА, Миронов ВГ, Паневин ПА. Повреждения слухового и вестибулярного анализаторов при минно-взрывных травмах у военнослужащих. Материалы IІІ Петербургского Форума оториноларингологов России. СПб;
    2014. С. 143-4.
  3. Зенков ЛР, Ронкин МА. Функциональная диагностика нервных болезней. Москва: Медпрессинформ; 2004. 488 с.
  4. Петрук ЛГ. Сенсоневральні та гемодинамічні порушення при акутравмі [дисертація]. Київ; 2014. 20 с.
  5. Полякова ЕП. Патогенетические аспекты кохлеовестибулярных нарушений при ударновзрывном и механическом воздействии на структуры головного мозга. Вестн. оториноларингологии. 2006;(3):34-7.
  6. Шидловська ТА, Петрук ЛГ, Куреньова КЮ, Шевцова ТВ, Пойманова ОС, Волкова ТВ. Типи аудіометричних кривих у пацієнтів, які отримали акутравму в зоні проведення АТО. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2017;(2):4-21.
  7. Шидловська ТА, Козак МС, Овсяник КВ, Петрук ЛГ. Стан мозкового кровообігу у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції. Довкілля та здоров’я. 2017;(1):34-7.
  8. Шидловська ТА, Шидловська ТВ, Петрук ЛГ. Найбільш інформативні показники комплексного клінікоінструментального обстеження осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції, в плані діагностики та експертизи сенсоневральних порушень слуху. Ринологія. 2017;(1):17-45.
  9. Шидловська ТА, Шидловська ТВ, Козак МС, Овсяник КВ, Петрук ЛГ. Характеристика функціонального стану кровообігу головного мозку у військовослужбовців, які отримали акутравму в реальних бойових умовах, в залежності від стану слухової функції. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2018;(3):19-32.
  10. Шидловська ТВ, Заболотний ДІ, Шидловська ТА. Сенсоневральна приглухуватість. Київ: Логос; 2006. 779 с.
  11. Bockstael A, Keppler H. Effectiveness of hearing protector devices in impulse noise verified with transiently evoked and distortion product otoacoustic emissions. Int J Audiol. 2008;47(3):119-33. doi: 10.1080/14992020701704784.
  12. Bullmore E, Sporns O. Complex brain networks: Graph theoretical analysis of structural and functional systems. Nat Rev Neurosci. 2009; 10(3): 186-98. doi: 10.1038/nrn2575.
  13. Davoodi M. Noise-induced hearing Loss. Int J Occup Environ Med. 2010; 1(3): 146.
  14. Michler SA, RIlling E, Laszig R. Expression of plasticity associated proteins is affected by unilateral noise trauma. Laryngo-Rhino-Otologie. 2000; 1 (suppl. 79):202.
  15. Rosso M, Agius R, Calleja N. Development and validation of a screening questionnaire for noiseinduced hearing loss. Occup Med (Lond). 2011;61(6):416-21. doi: 10.1093/occmed/kqr059.
  16. Thurston FE. The worker's ear: a history of noiseinduced hearing loss. Am J Ind Med. 2013;56(3):367-77.
    doi: 10.1002/ajim.22095.
  17. Zarandy ММ, Rutka J. Diseases of the Inner Ear. A clinical, radiologic and pathologic atlas. Springer; 2010. P. 85-9. ISBN 9783642050572.
  18. Yung M, Solyman A. Changes in the brainstem evoked responses following jugular vein ligation. J Laryngol Otol. 1988; 102(10): 861-4. doi: 10.1017/s0022215100106681.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»