НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№2-3(2) 2019

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2019-2-21

Бобров А.Л., Борисенко О.М., Папп О.В., Джус В.Т.
Оцінка ефективності застосування функціональної електростимуляції після під'язиково-лицевого анастомозу у пацієнтів з ураженням лицевого нерва різної етіології 
Бобров Андрій Леонідович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Старший науковий співробітник відділу мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
Кандидат медичних наук
E-mail: bobrov80andrey@gmail.com

Борисенко Олег Миколайович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Провідний науковий співробітник відділу мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
Доктор медичних наук
E-mail: oleg_borysenko@ukr.net

Джус Володимир Теодорович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Лікар-анестезіолог відділення анестезіології та реанімації
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua

Папп Олександр Васильович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Науковий співробітник відділу мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua

Анотація

Хірургічне лікування ураження лицевого нерва у вигляді під’язиково-лицевого анастомозу потребує досить тривалого часу для повторного проростання під’язикового нерва до мімічних м’язів. Час відновлення лицьової функції після хірургічного лікування пацієнтів з паралічем лицевого нерва досить тривалий і може починатись з 6-8-го місяця після операції і тривати до 2 років. Таким чином, весь цей проміжок часу мімічні м’язи знаходяться у стані денервації.
Метою даної роботи було визначення ефекту електростимуляції мімічних м’язів у пацієнтів з ураженнями лицевого нерва
різної етіології після під’язиково-лицевого анастомозу
Матеріали і методи: Для оцінки результатів застосування ранньої післяопераційної черезшкірної електростимуляції використовувалась ФЕС на низькій частоті, починаючи з 2-го місяця після виконання під'язиково-лицевого анастомозу. Оцінка відновлення функції лицевого нерва проводилась через 1 рік після хірургічного втручання. До дослідження було включено 88 пацієнтів, що перенесли операцію по відновленню функції лицевого нерва – під'язиково-лицевий анастомоз. Обстежені були розподілені на 2 групи. 1-у (основну) групу склали 28 хворих, яким у післяопераційному періоді було проведено електростимуляцію мімічних м’язів, а 2-у групу (порівняння) склали 60 хворих, яким було виконано під'язиково-лицевий анастомоз за такою ж методикою, але в подальшому не застосовувались фармакологічні або фізіотерапевтичні засоби, які б могли вплинути на регенерацію лицевого нерва.
Результати та їх обговорення: За шкалою House-Brackman проводилась суб’єктивна оцінка стану функції лицевого нерва.
Відповідно до цієї шкали, у обстежених контрольної групи через 12 міс. після виконання операції ХІІ-VII анастомозу за класичною методикою спостерігався такий розподіл: І-й ступінь відновлення функції лицевого нерва не мав жоден з хворих, ІІ-й ступінь мали 2 (3,33%) пацієнти, ІІІ-й – 28 (46,66%), ІV-й – 20 (33,33%), V-й – 6 (10%) і VІ – 4 (6,66%). У пацієнтів основної групи (де застосовувалась ФЕС) розподіл за ступенями відновлення функції лицевого нерва за шкалою House-Brackman через 12 міс. після хірургічного втручання мав такий характер: ІІ ступінь мали 2 (6,45%) обстежених, ІІІ – 17 (54,83%), ІV – 5 (22,58%), V – 2 (7,4%) і VІ – 2 (7,4%).
При порівнянні середніх значень М-відповідей мімічних м’язів, зареєстрованих у різні терміни після операції у осіб контрольної групи в порівнянні з показниками пацієнтів основної групи, в якій застосовувалась ФЕС, у післяопераційному періоді була відмічена статистично достовірна різниця. Окрім того, в основній групі у достовірно більшої кількості пацієнтів відмічено відновлення функції ЛН до ІІІ-ІV ступеню за шкалою House-Вrackman. Як відомо, збільшення амплітуди М-відповіді, збільшення об’єму повторної невротизації мімічних м’язів, більш рання поява компонентів мигального рефлексу свідчить про активні процеси відновлення ЛН і добрий прогноз стосовно повноти відновлення його функції.
Отже, на основі результатів оцінки функції ЛН за шкалою House-Brackman і даних електроміографічного дослідження у па
цієнтів, що перенесли XII-VII анастомоз, можна стверджувати, що при застосуванні ФЕС у післяопераційному періоді відновлення функції лицевого нерва відбувається достовірно швидше і у більш повному обсязі у порівнянні з групою контролю.

Ключові слова

лицевий нерв, під’язиково-лицевий анастомоз, функціональна електростимуляція.


Література

  1. Команцев ВН, Заболотных ВА. Методические основы клинической электронейромиографии. Руководство для врачей. СПб; 2001. 349 с.
  2. Коркмазов МЮ. Хирургическое лечение и прямая электростимуляция в комплексной терапии парезов и параличей лицевого нерва [диссертация]. Челябинск; 1996. 23 с.
  3. Ласков ВБ. Применение сочетанной электронейростимуляции для лечения компрессионных повреждений периферических нервов. Журн. невропат, и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1989; 89(12): 32-5.
  4. Стрелис ЛП, Левицкий ЕФ, Абдулкина НГ, Лаптев БИ. Физиотерапия травм периферических нервов. Томск: Б.и.; 2001. 270 с.
  5. Третяк ИБ. Использование длительной электростимуляции при повреждении периферических нервов и сплетений. Укр. нейрохирургический журн. 2007;(2):58-61.
  6. Шиман АГ, Максимов АВ. Физические факторы в лечении ишемических невропатий и невритов лицевого нерва. Ленинград; 1991:123-7.
  7. Beurskens CH, Heymans PG. Physiotherapy in patients with facial nerve paresis: description of outcomes. Am J Otolaryngol. 2004;25(6):394-400. doi: 10.1016/j.amjoto.2004.04.010.
  8. Bigard AX, Lienhard F, Merino D, Serrurier B, Guezennec CY. Effects of surface electrostimulation on the structure and metabolic properties in monkey skeletal muscle. Med Sci Sports Exerc. 1993;25(3):355-62.
  9. Carraro U, Boncompagni S, Gobbo V, Rossini K, Zampieri S, et al. Persistent muscle fiber regeneration in long term denervation. Past, present, future. Eur J Transl Myol. 2015 Mar 11;25(2):4832. doi: 10.4081/ejtm.2015.4832.
  10. Davis HL. Is electrostimulation beneficial to denervated muscle? A review of results from basic research. Physiotherapy (Canada). 1983;35(6):306-12.
  11. Fawcett JW, Keynes RJ. Peripheral nerve regeneration. Annu Rev Neurosci. 1990;13:43-60.
    doi: 10.1146/annurev.ne.13.030190.000355.
  12. Finkelstein DI, Pooley PC, Luff AR. Recovery of muscle after different period of denervation and reinnervation. Muscle Nerve, 767-777. 1993
  13. Fitzgerald DC. Role of electrical stimulation therapy for Bell's palsy. Am J Otol. 1993;14(4):413-4.
  14. Gittins J, Martin K, Sheldrick J, Reddy A, Thean L. Electrical stimulation as a therapeutic option to improve eyelid function in chronic facial nerve disorders. Invest Ophthalmol Vis Sci. 1999;40(3): 547-54.
  15. House J.W. Facial nerve grading systems. Laryngoscope. 1983; 93(8): 1056-69. doi: 10.1288/ 00005537-198308000-00016.
  16. Liuzzi FJ, Tedeschi B. Peripheral nerve regeneration. Neurosurg Clin N Am. 1991;2(1):3142.
  17. May M, Schaitkin BM. History of facial nerve surgery. Facial Plast Surg. 2000;16(4):301-7. doi: 10.1055/s-2000-15543.
  18. Mokrusch T, Nuendӧrfer B. Electrotherapy of permanently denervated muscle – Long-term experience with a new method. Eur J Physic Med Rehabil. 1994;(4):166-173.
  19. Salerno GM, McClellan GA, Bleicher JN, Stromberg BV, Cheng SC. Electrical stimulation treatment of dog's denervated orbicularis oculi muscle. Ann Plast Surg. 1991; 26(5): 431-40. doi: 10.1097/00000637-199105000-00004.
  20. Shiau J, Segal B, Danys I, Freedman R, Scott S. Long-term effects of neuromuscular rehabilitation of chronic facial paralysis. J Otolaryngol. 1995;24(4):217-20.
  21. Thomas PK, Jones DG. The cellular response to nerve injury. II. Regeneration of the perineurium after nerve section. J Anat. 1967;101(Pt 1):45-55.
  22. Willand MP. Electrical stimulation enhances reinnervation after nerve injury. Eur J Transl Myol. 2015 Aug 24;25(4):243-8. Doi: 10.4081/ ejtm.2015.5243.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»