№2-3(2) 2019
Вернутся в номер
DOI 10.37219/2528-8253-2019-2-21 |
Бобров А.Л., Борисенко О.М., Папп О.В., Джус В.Т.
Оцінка ефективності застосування функціональної електростимуляції після
під'язиково-лицевого анастомозу у пацієнтів з ураженням лицевого нерва
різної етіології |
Бобров Андрій Леонідович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Старший науковий співробітник відділу мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
Кандидат медичних наук
E-mail: bobrov80andrey@gmail.com
Борисенко Олег Миколайович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Провідний науковий співробітник відділу мікрохірургії вуха та
отонейрохірургії
Доктор медичних наук
E-mail: oleg_borysenko@ukr.net
Джус Володимир Теодорович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Лікар-анестезіолог відділення анестезіології та реанімації
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
Папп Олександр Васильович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Науковий співробітник відділу мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua |
Аннотация
Хірургічне лікування ураження лицевого нерва у вигляді під’язиково-лицевого
анастомозу потребує досить тривалого часу для повторного проростання
під’язикового нерва до мімічних м’язів. Час відновлення лицьової функції
після хірургічного лікування пацієнтів з паралічем лицевого нерва досить
тривалий і може починатись з 6-8-го місяця після операції і тривати до 2
років. Таким чином, весь цей проміжок часу мімічні м’язи знаходяться у стані
денервації.
Метою даної роботи було визначення ефекту електростимуляції мімічних
м’язів у пацієнтів з ураженнями лицевого нерва
різної етіології після під’язиково-лицевого анастомозу
Матеріали і методи: Для оцінки результатів застосування ранньої
післяопераційної черезшкірної електростимуляції використовувалась ФЕС на
низькій частоті, починаючи з 2-го місяця після виконання
під'язиково-лицевого анастомозу. Оцінка відновлення функції лицевого нерва
проводилась через 1 рік після хірургічного втручання. До дослідження було
включено 88 пацієнтів, що перенесли операцію по відновленню функції лицевого
нерва – під'язиково-лицевий анастомоз. Обстежені були розподілені на 2 групи.
1-у (основну) групу склали 28 хворих, яким у післяопераційному періоді було
проведено електростимуляцію мімічних м’язів, а 2-у групу (порівняння) склали
60 хворих, яким було виконано під'язиково-лицевий анастомоз за такою ж
методикою, але в подальшому не застосовувались фармакологічні або
фізіотерапевтичні засоби, які б могли вплинути на регенерацію лицевого
нерва.
Результати та їх обговорення: За шкалою House-Brackman проводилась
суб’єктивна оцінка стану функції лицевого нерва.
Відповідно до цієї шкали, у обстежених контрольної групи через 12 міс. після
виконання операції ХІІ-VII анастомозу за класичною методикою спостерігався
такий розподіл: І-й ступінь відновлення функції лицевого нерва не мав жоден
з хворих, ІІ-й ступінь мали 2 (3,33%) пацієнти, ІІІ-й – 28 (46,66%), ІV-й –
20 (33,33%), V-й – 6 (10%) і VІ – 4 (6,66%). У пацієнтів основної групи (де
застосовувалась ФЕС) розподіл за ступенями відновлення функції лицевого
нерва за шкалою House-Brackman через 12 міс. після хірургічного втручання
мав такий характер: ІІ ступінь мали 2 (6,45%) обстежених, ІІІ – 17 (54,83%),
ІV – 5 (22,58%), V – 2 (7,4%) і VІ – 2 (7,4%).
При порівнянні середніх значень М-відповідей мімічних м’язів, зареєстрованих
у різні терміни після операції у осіб контрольної групи в порівнянні з
показниками пацієнтів основної групи, в якій застосовувалась ФЕС, у
післяопераційному періоді була відмічена статистично достовірна різниця.
Окрім того, в основній групі у достовірно більшої кількості пацієнтів
відмічено відновлення функції ЛН до ІІІ-ІV ступеню за шкалою House-Вrackman.
Як відомо, збільшення амплітуди М-відповіді, збільшення об’єму повторної
невротизації мімічних м’язів, більш рання поява компонентів мигального
рефлексу свідчить про активні процеси відновлення ЛН і добрий прогноз
стосовно повноти відновлення його функції.
Отже, на основі результатів оцінки функції ЛН за шкалою House-Brackman і
даних електроміографічного дослідження у па
цієнтів, що перенесли XII-VII анастомоз, можна стверджувати, що при
застосуванні ФЕС у післяопераційному періоді відновлення функції лицевого
нерва відбувається достовірно швидше і у більш повному обсязі у порівнянні з
групою контролю. |
Ключевые слова
лицевий нерв, під’язиково-лицевий анастомоз, функціональна електростимуляція. |
Литература
- Команцев ВН, Заболотных ВА. Методические основы клинической
электронейромиографии. Руководство для врачей. СПб; 2001. 349 с.
- Коркмазов МЮ. Хирургическое лечение и прямая электростимуляция в
комплексной терапии парезов и параличей лицевого нерва [диссертация].
Челябинск; 1996. 23 с.
- Ласков ВБ. Применение сочетанной электронейростимуляции для лечения
компрессионных повреждений периферических нервов. Журн. невропат, и
психиатрии им. С.С. Корсакова. 1989; 89(12): 32-5.
- Стрелис ЛП, Левицкий ЕФ, Абдулкина НГ, Лаптев БИ. Физиотерапия травм
периферических нервов. Томск: Б.и.; 2001. 270 с.
- Третяк ИБ. Использование длительной электростимуляции при
повреждении периферических нервов и сплетений. Укр. нейрохирургический
журн. 2007;(2):58-61.
- Шиман АГ, Максимов АВ. Физические факторы в лечении ишемических
невропатий и невритов лицевого нерва. Ленинград; 1991:123-7.
- Beurskens CH, Heymans PG. Physiotherapy in patients with facial
nerve paresis: description of outcomes. Am J Otolaryngol.
2004;25(6):394-400. doi: 10.1016/j.amjoto.2004.04.010.
- Bigard AX, Lienhard F, Merino D, Serrurier B, Guezennec CY. Effects
of surface electrostimulation on the structure and metabolic properties
in monkey skeletal muscle. Med Sci Sports Exerc. 1993;25(3):355-62.
- Carraro U, Boncompagni S, Gobbo V, Rossini K, Zampieri S, et al.
Persistent muscle fiber regeneration in long term denervation. Past,
present, future. Eur J Transl Myol. 2015 Mar 11;25(2):4832. doi:
10.4081/ejtm.2015.4832.
- Davis HL. Is electrostimulation beneficial to denervated muscle? A review of results from basic research. Physiotherapy (Canada).
1983;35(6):306-12.
- Fawcett JW, Keynes RJ. Peripheral nerve regeneration. Annu Rev
Neurosci. 1990;13:43-60.
doi: 10.1146/annurev.ne.13.030190.000355.
- Finkelstein DI, Pooley PC, Luff AR. Recovery of
muscle after different period of denervation and
reinnervation. Muscle Nerve, 767-777. 1993
- Fitzgerald DC. Role of electrical stimulation therapy for Bell's palsy. Am J Otol. 1993;14(4):413-4.
- Gittins J, Martin K, Sheldrick J, Reddy A, Thean
L. Electrical stimulation as a therapeutic option to
improve eyelid function in chronic facial nerve
disorders. Invest Ophthalmol Vis Sci. 1999;40(3):
547-54.
- House J.W. Facial nerve grading systems. Laryngoscope. 1983; 93(8): 1056-69. doi: 10.1288/
00005537-198308000-00016.
- Liuzzi FJ, Tedeschi B. Peripheral nerve regeneration.
Neurosurg Clin N Am. 1991;2(1):3142.
- May M, Schaitkin BM. History of facial nerve
surgery. Facial Plast Surg. 2000;16(4):301-7. doi:
10.1055/s-2000-15543.
- Mokrusch T, Nuendӧrfer B. Electrotherapy of
permanently denervated muscle – Long-term experience with a new method. Eur J Physic Med
Rehabil. 1994;(4):166-173.
- Salerno GM, McClellan GA, Bleicher JN, Stromberg BV, Cheng SC. Electrical stimulation
treatment of dog's denervated orbicularis oculi muscle.
Ann Plast Surg. 1991; 26(5): 431-40. doi: 10.1097/00000637-199105000-00004.
- Shiau J, Segal B, Danys I, Freedman R, Scott S.
Long-term effects of neuromuscular rehabilitation
of chronic facial paralysis. J Otolaryngol.
1995;24(4):217-20.
- Thomas PK, Jones DG. The cellular response to
nerve injury. II. Regeneration of the perineurium
after nerve section. J Anat. 1967;101(Pt 1):45-55.
- Willand MP. Electrical stimulation enhances reinnervation after nerve injury. Eur J Transl Myol.
2015 Aug 24;25(4):243-8. Doi: 10.4081/
ejtm.2015.5243.
|
|