НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№2-3(2) 2019

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2019-2-41

Бурлака Ю.Б., Гринь Н.В., Верьовка С.В.
Оцінка інтенсивності перекисного окиснення ліпідів та активності каталази в системі «сироватка крові-еритроцит»у хворих на рак гортані 
Бурлака Юлія Борисівна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Науковий співробітник лабораторії біохімії.
Кандидат біологічних наук.
E-mail: burlakaiuliia@yahoo.com
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0821-4268

Верьовка Сергій Вікторович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Лабораторія біохімії, завідувач
Доктор біологічних наук, професор
E-mail: verevka.biochem@gmail.com
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-3578-7996

Гринь Наталія Вікторівна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Відділ онкопатології ЛОР-органів
Науковий співробітник
E-mail: natalia.zaitsevahryn@gmail.com
ORCID ID http://orcid.org/0000-0003-0970-3194

Анотація

Мета: Оцінити інтенсивність перекисного окиснення ліпідів та активність каталази у хворих на рак гортані.
Матеріали та методи: Досліджено зразки сироватки крові та еритроцитів у 40 хворих на рак гортані II-ї та III-ї стадій та 20 практично здорових осіб.
Результати: Встановлено підвищення рівня ТБК-позитивних продуктів та дієнових кон’югатів на тлі зниження каталазної активності в сироватці крові хворих на рак гортані II-ї та III-ї стадій. В еритроцитах хворих обох груп виявлено підвищення вмісту дієнових кон’югатів та каталазної активності порівняно з контролем. Рівень ТБК-позитивних продуктів підвищувався тільки у пацієнтів з ІІІ-ю стадією захворювання. Отримані нами дані свідчать про інтенсифікацію вільно-радикального окиснення на тлі функціональної напруги антиоксидантної системи захисту у хворих на рак гортані, а також про порушення структурно-функціонального стану плазматичних мембран еритроцитів, що проявляється активацією перекисного окиснення ліпідів. Тобто, йдеться про виявлення формування комплексу порушень, що може відігравати суттєву роль у розвитку та поглибленні патологічного процесу.

Ключові слова

рак гортані, еритроцити, перекисне окиснення ліпідів, каталазна активність.


Література

  1. Алясова АВ, Конторщикова КН, Бахов БЕ. Озоновые технологии в лечении злокачественных опухолей. Новгород, 2006;40-3.
  2. Белоногов РН, Титова НМ, Савченко АА. Изменение показателей тиолового гемостаза в эритроцитах больных раком легкого на различных стадиях опухолевой прогрессии. Рос. биотерапевт. журн. 2013;12(1):47-50.
  3. Бобырев ВН, Почерняева ВФ, Стародубцев СП. Специфичность систем антиоксидантной защиты органов и тканей – основа дифференцированной фармакотерапии антиоксидантами. Эксперим. и клин. фармакология.
    1994;57(1):47-54.
  4. Брюгер АФ. Биологические мембраны и патология клетки. Зинатне: Рига, 1986; 160 с.
  5. Гаврилов ВБ, Мишкорудная МИ. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови. Лаб. дело. 1983;3: 33-6.
  6. Гончаренко МС, Латинова АМ. Метод оценки перекисного окисления липидов. Лаб. дело. 1985;11:60-1.
  7. Гублер ЕВ. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. Медицина: Львів; 1978. 296 с.
  8. Демидов ДВ, Плотникова НА. Динамика перекисного окисления липидов под воздействием препаратов антиоксидантного типа действия в условиях экспериментального опухолевого роста. СТМ Биомедицинские исследования. 2011;4:14-7.
  9. Киреев ГВ, Баленков ОЮ, Шарипов ФК. и др. Зависимость перекисного окисления липидов при раке желудка от размеров опухоли. Клин. лаб. диагностика. 2004;12:20-33.
  10. Королюк МА, Иванова ЛИ, Майорова ИГ. Метод определения активности каталазы. Лаб. дело. 1988;1:16-9.
  11. Лебедева ВА, Кулешов ВМ, Сафронов ИД. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная активность у больных с раком яичников. Медицина в Кузбассе: Актуал. проблемы онкогинекологии. 2004;11:46-7.
  12. Мальцев ЭВ. Методология научного творчества в медицине: Практические аспекты. Астропринт: Одесса;
    2006. 120 с.
  13. Масленникова АВ, Щербатюк ТГ, Лазарева ВА. Прогностическое значение параметров прооксидантного-антиоксидантного статуса больных местно-распространенным раком полости рта и глотки. Мед. альманах.
    2009;3(8):110-3.
  14. Меньшиков ВВ. Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник. Медицина: Москва; 1987. 368 с.
  15. Мхітарян ЛС, Кучменко ОБ. Окислювальний стрес: механізми розвитку і роль в патології. Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. H.П. Драгоманова: Київ; 2004. 223 с.
  16. Нестеров АС. Показатели эндогенной интоксикации у больных хроническими дерматозами. Инфекционные болезни. 2006;7:349-54.
  17. Третьяк НН, Аношина МЮ. Концентрация продуктов перекисного окисления фосфолипидов в плазме крови больных с множественной миеломой как прогностический критерий течения заболевания. Клин. лабор. диагностика.
    2003;5:29-31.
  18. Gibellini L, Pinti M, Nasi M, De Biasi S, Roat E, et al. Interfering with ROS metabolism in cancer cells: the potential role of Quercetin. Cancers (Basel). 2010 Jun 14;2(2):1288-311. doi: 10.3390/cancers2021288.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»