НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№4-5(2) 2019

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2019-4-04

Заболотний Д.І., Самоходський В.М.
Обґрунтування рівнів інтенсивності та диференційованої вартості працезатрат лікарів відділення стаціонару  
Заболотний Дмитро Ілліч
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Директор
Доктор медичних наук, професор, академік НАМН України
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6701512931

Самоходський Віктор Миколайович
Кіровоградська обласна лікарня, отоларингологічне відділення
Доктор медичних наук, професор.
E-mail: VSamohodskiy@gmail.com

Анотація

Вступ: В зв’язку з тим, що в Україні офіційно не встановлено тарифи на медичні послуги та їх коефіцієнти складності і продовжує існувати система оплати праці лікаря за принципом «зрівнялівки», нами пропонується науково обґрунтований механізм визначення коефіцієнту інтенсивності працезатрат лікарів відділень стаціонару, а також адекватного рівня підвищення заробітної плати останніх у відповідності до
ДСГ.
Мета: Оскільки, як відомо, рівень працезатрат ординаторів відділень стаціонару ЗОЗ ІІ та ІІІ рівнів не є однаковим, то на основі аналізу кількості пролікованих хворих відповідно до ДСГ, ступенів складності захворювань, їх бальної оцінки – визначити рівень інтенсивності праці лікарів та реальної величини їх заробітних плат.
Матеріал і методи: На основі рекомендацій докторської дисертації і низки інноваційних медикоекономічних стандартів, аналізу значної кількості отоларингологічних хворих, використання системи КСГ, ДСГ, розподілу хворих на ступені складності, їх бальної оцінки, алгоритму застосування вищезазначених організаційних стандартів, критеріїв і нормативів та використання хронометражу розроблено технологію визначення індивідуального рівня коефіцієнтів інтенсивності праці лікаря та адекватного рівня його матеріального стимулювання.
Результати обговорення: Рекомендовані технології використання вищезазначених передумов, необхідність створення відповідних комп’ютерних програм для спрощення аналізу індивідуальних результатів роботи лікарів, використання представлених у статті формул дозволили визначити як ступінь робочого навантаження на лікаря, так і рівень можливого підвищення його заробітної плати.
Висновки: Алгоритм визначення коефіцієнта інтенсивності праці лікарів та механізм розрахунку реальної вартості їх працезатрат в процесі лікування конкретних хворих різних ступенів складності може бути використаний в якості технологічної матриці для лікарів інших медичних спеціальностей, що в перспективі дозволить підвищити матеріальне стимулювання останніх хоча б до рівня сімейних лікарів.

Ключові слова

заробітна плата лікаря, діагностично-сполучені групи, ступені складності захворювань і операцій, бальна оцінка, інтенсивність робочого навантаження, вартість працезатрат.


Література

  1. Баяджан ВА, Шепин ОП. Медицинское страхование и использование диагностическисвязанных групп. Советское здравоохранение.
    1991;(5):12-8.
  2. Вороненко ЮВ, Пащенко ВМ. Фінансовий менеджмент з основами економіки охорони здоров’я. Київ; 2011. 499 с.
  3. Гаврилов ВА. Комплексная оценка эффективности труда медперсонала больничных учреждений. Советское здравоохранение.
    1991;(3):10-3.
  4. Голяченко ОМ, Голяченко АО. Економіка української охорони здоров’я. Вінниця; 1996. 100 с.
  5. Горошко А. Визначення тарифів на медичні послуги: як платити будемо? Ваше здоров’я. 2019;(29-30):6-8.
  6. Дорошенко О. Нова методика обрахування вартості медичних послуг, чи стара пісня про головне? Ваше здоров’я. 2018:(05-06):9-11.
  7. Заболотний ДІ, Самоходський ВМ. Двадцять п’ять інноваційних організаційно-економічних стандартів як інструмент технології реформування процесу оздоровлення мешканців зони відповідальності сімейного лікаря. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2018;(1):4-26.
  8. Конти Т. Самооценка в организациях. Москва: Редакционно-информационное агентство «Стандарты и качество»; 2000. 328 с.
  9. Корнійчук ОП. Удосконалення економічного механізму розвитку первинної медикосанітарної допомоги в Україні. Укр. мед. часопис. 2012; 3(89): 128-33.
  10. Лехан В. Відміна наказу №33: проблема позаду чи попереду. Ваше здоров’я. 2016; (39-40): 8-9.
  11. Самоходський ВМ. Наукове обґрунтування медико-економічних механізмів реформування управління отоларингологічної служби на етапі переходу до БСМ [дисертація]. Київ; 1994. 32 с.
  12. Самоходский ВН. Больница страховой медицины. Натуральный эксперимент (организационные, медико-экономические и правовые механизмы). Кировоград; 2004. 242 с.
  13. Самоходський ВМ, Голяченко БА. Медикоекономічні механізми реалізації організаційних стандартів, критеріїв і нормативів як основа
    створення комп’ютерних програм для сімейного лікаря. Вісн. соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України.
    2013;2(56):19-27.
  14. Самоходський ВМ, Заболотний ДІ. До технології трансформації показників організаційних стандартів в персоніфікації робочого наванта
    ження лікарів І, ІІ та ІІІ рівнів медичного округу. Журн. вушних, носових та горлових хвороб. 2017;(1):77-86.
  15. Самоходський ВМ. Обґрунтування організаційного алгоритму прогнозування вартості оздоровлення мешканців зони відповідальності
    сімейного лікаря. Журн. вушних, носових та горлових хвороб. 2017;(5):88-96.
  16. Самоходський ВМ. Діагностично-сполучені групи як інструмент персоніфікації рівня матеріального стимулювання лікаря та прогнозування вартості лікування. Оториноларингологія. 2019;2(1):4-14.
  17. Швець І. Держбюджет 2020: видатки на охорону здоров’я не зможуть забезпечити всіх потреб галузі. Ваше здоров’я. 2019;(43-44):4-6.
  18. Електрона система МОЗ. Зроблено найважливіші кроки на шляху до реформи вторинки. Ваше здоров’я. 2020;(1-2):1545-6.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»