НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 
Головна сторінка Редакційна етика Авторам Поточний номер Архів Контакти

№4-5(2) 2019

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2019-4-38
Шевченко Т.О., Сребняк І.А., Педаченко А.Є., Джус В.Т.
Функціональні результати слухопокращуючих операцій на середньому вусі у хворих на хронічний гнійний середній отит з тимпаносклерозом
Шевченко Тетяна Олександрівна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Відділ мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
Молодший науковий співробітник
Кандидат медичних наук
E-mail: nuha1977@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-4338-3202

Сребняк Ілона Анатоліївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Відділ мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
Провідний науковий співробітник
Доктор медичних наук
E-mail: isribnyak@hotmail.com
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-297-9415

Педаченко Анастасія Євгеніївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Відділ мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
Науковий співробітник
Кандидат медичних наук
E-mail: apedachenko@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-1256-0350

Джус Володимир Теодорович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Відділення анестезіології та реанімації
Лікар-анестезіолог
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-0471-7266

Анотація

Актуальність: Тимпаносклеротичні зміни у середньому вусі часто зустрічаються у хворих на хронічний гнійний середній отит. У зв’язку зі щільним контактом тимпаносклеротичних мас з барабанною перетинкою та слуховими кісточками, слухопокращуючі операції у таких пацієнтів складні у технічному плані та можуть, внаслідок травматичності, призводити до сенсоневральних ускладнень. Функціональний
результат хірургічного лікування багато в чому залежить від перед- та післяопераційної профілактики таких ускладнень.
Метою роботи було розробити методи профілактики післяопераційних сенсоневральних ускладнень у хворих на хронічний гнійний середній отит з тимпаносклерозом та визначити їх ефективність.
Матеріали та методи: Було обстежено 30 пацієнтів, яким у перед- та післяопераційному періоді було проведено консервативне лікування з метою профілактики сенсоневральних ускладнень після хірургічного втручання. Оцінка ефективності проводилась в ранньому періоді (протягом 6 міс.) та віддаленому (12 і більше міс.) після операції. Хворі були розподілені на 2 групи в залежності від локалізації тимпаносклеротичних мас у середньому вусі і проведеного превентивного лікування. 1-а група – пацієнти з осередками тимпаносклерозу в ділянці стремінця, яким проводилась протинабрякова терапія стероїдними препаратами в інтра- та в післяопераційному періоді. 2-а група – пацієнти з фіксацією всього ланцюга слухових кісточок, яким проводилась протинабрякова, дезінтоксикаційна та вазоактивна терапія.
Результати досліджень та їх обговорення: Слухопокращуючі операції, які виконувались хворим з хронічним гнійним середнім отитом та тимпаносклерозом, мали позитивні функціональні результати, що відмічались у всіх пацієнтів. У віддалені строки після проведеного лікування у пацієнтів 1-ї групи з І-м ступенем втрати слуху відмічалось достовірне покращення тонального слуху – відбувалось зниження
порогів повітряно-проведених тонів на 16,4±0,6 дБ порівняно з доопераційними даними. У осіб з II-м ступенем втрати слуху пороги сприйняття повітряно-проведених тональних сигналів достовірно знизились на 25,1±1,4 дБ. У віддаленому періоді після проведеного лікування у пацієнтів 2-ї групи з І-м ступенем втрати слуху відмічалось достовірне покращення тонального слуху на 17,3±0,9 дБ. У осіб з IIІ-м ступенем втрати слуху пороги сприйняття повітрянопроведених тональних сигналів достовірно знизились (на 26,5±1,6 дБ). Однак, проведене нами дослідження виявило, що хірургічне лікування, водночас, є фактором, що може викликати сенсоневральні ускладнення з боку звукосприймаючого апарату у цього контингента хворих. Запропоноване нами превентивне лікування, що проводилось у перед-, інтра-та післяопераційному періоді, сприяло отриманню позитивних результатів щодо звукосприймаючого апарату. Це вплинуло на зниження кількості сенсоневральних ускладнень у післяопераційному періоді.
Висновки: Запропоноване нами превентивне лікування, що проводилось у перед-, інтра- та післяопераційному періоді, сприяло отриманню позитивних результатів щодо звукосприймаючого апарату. Це вплинуло на зниження кількості сенсоневральних ускладнень у післяопераційному періоді.
Таким чином, пацієнтам з хронічним гнійним середнім отитом, що мають осередки тимпаносклерозу у середньому вусі, рекомендовано проведення розробленого нами превентивного лікування у перед-, інтра- та післяопераційному періоді з метою профілактики сенсоневральних ускладнень.

Ключові слова

хронічний гнійний середній отит, тимпаносклероз, сенсоневральні ускладнення, лікування.


Література

  1. Бодрова ИВ, Русецкий ЮЮ, Кулакова ЛА, Лопатин АС, Терновой СК. Функциональная мультиспиральная компьютерная томография
    звукопроводящих структур среднего уха. Вестн. оториноларингологии. 2011; 3: 36-40.
  2. Вульштейн X. Слухоулучшающие операции. Москва: Медицина; 1972. 421 с.
  3. Зеликович ЕИ. КТ височной кости в диагностике адгезивного среднего отита. Вестн. оториноларингологии. 2005; 2: 31-36.
  4. Косяков СЯ. Избранные вопросы практической отохирургии. Москва: МЦФЭР; 2012. 224 с.
  5. Овчинников ЮМ. О роли и месте тимпаносклероза (отоза) в патологии среднего уха. Вестн. оториноларингологии. 1975; 2: 17-22.
  6. Тос М. Руководство по хирургии среднего уха. Томск: Сиб. гос. мед. ун-т; 2004. 408 с.
  7. Brackmann D, Shelton C, Arriaga M. Otologic Surgery. Philadelphia: Saunders; 2010. 243 p.
  8. De Zinis L, Campovecchi C, Gadola E. Fistula of the cochlear labyrinth in noncholesteatomatous chronic otitis media. Otol Neurotol. 2005; 26 (5):
    830-3.
  9. Fisch U. Tympanoplasty, Mastoidektomy and Stapes Surgery. Stuttgart – New York: Thieme Verlag; 1994. 292 s.
  10. Hildmann H, Sudhoff H. Middle ear surgery. Berlin: Springer-Verlag; 2006. 195 p.
  11. Ho K-Y, T sai S-M, Chai C-Y, Wang H-M. Clinical analysis of intratympanic tympanosclerosis: etiology, ossicular chain findings, and hearing results
    of surgery. Acta Otolaryngol. 2010; 130(3): 370-4. DOI: 10.1080/00016480903193429.
  12. Lane J, W itte R. The temporal bone. An imaging atlas. Heidelberg – Dordrecht – London – New York: Springer; 2010:109 p.
  13. Querat C, Richard C, Martin C. Labyrinthine fenestration for tympanosclerotic stapes fixation. Eur Ann Otorhinolaryngol Head Neck Dis. 2012;
    129(6): 297-301. DOI: 10.1016/j.anorl.2012.05.003.
  14. Uslu C, Tek A, Tatlipinar A, Kiliçarslan Y, Durmuş R, Ayöğredik E, et al. Cartilage reinforcement tympanoplasty: otological and audiological results.
    Acta Otolaryngol. 2010; 130 (3): 375-83. DOI: 10.3109/00016480903145346.
  15. Wielinga E, Peters T, Tonnaer E, Kuijpers W, Curfs J. Middle ear effusions and structure of the tympanic membrane. Laryngoscope. 2001;111 (1):
    90-5. DOI: 10.1097/00005537-200101000-00016.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»