НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№6(2) 2019

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2019-6-53

Шидловська Т.А., Павлик Б.І., Земляк Т.Б.
Критерії тяжкості дихальної недостатності у хворих з паралітичним стенозом гортані за даними спірометрії
Шидловська Тетяна Анатоліївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Головний науковий співробітник лабораторії професійних порушень голосу та слуху (з групою фоніатрії)
Доктор медичних наук, професор
E-mail: doctor_sh@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Павлик Борис Іванович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Відділ запальних захворювань ЛОР-органів
Старший науковий співробітник
Доктор медичних наук
E-mail: borpav21@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2627-083X

Анотація

Актуальність: Незважаючи на велику кількість робіт, присвяченим порушенням дихання у хворих з паралітичним стенозом гортані, до цього часу відсутні об'єктивні дані клініко-інструментальних досліджень, які характеризують вираженість вентиляційної обструктивної недостатності зовнішнього дихання і їх інтерпретація з урахуванням патофізіології аеродинаміки при наявності обмеження або відсутності рухливості голосових складок.
Мета: визначити критерії тяжкості дихальної недостатності у хворих з паралітичним стенозом гортані на основі дослідження стану зовнішнього дихання за даними спірометрії.
Матеріали і методи: Було обстежено 106 пацієнтів: 55 – з паралітичним стенозом гортані (1-а група) та 51 – з паралітичним стенозом гортані після ендоскопічної однобічної хордоаритеноїдотомії з накладанням латералізуючих швів
(2-а група). В якості контрольної групи обстежено 15 практично здорових осіб без порушень голосового апарату та дихальної системи.
Усім хворим було проведено детальний збір анамнезу, аналіз скарг, загальноклінічний, отоларингологічний огляд, виконано стандартизоване опитування якості дихання із застосуванням опитувальника SGRQ, ендоскопію гортані з використанням жорсткого ендоскопу на обладнанні фірми «Storz» (Німеччина), спіромеричне дослідження функції зовнішнього дихання за допомогою спірометру «Vitalograph Pneumotrac» (Німеччина).
Результати: З метою пошуку критеріїв, які б дозволяли найбільш точно оцінити стан зовнішнього дихання хворого, а також максимально наблизити об'єктивне і суб'єктивне оцінювання, нами було виконано розподіл пацієнтів 1-ї групи з паралітичним стенозом гортані на підгрупи 1а і 1б. У підгрупу 1а увійшло 29 пацієнтів з паралітичним стенозом гортані, у яких значення показника суб'єктивного загального оцінювання порушень дихання за даними опитувальника SGRQ склало до 70 балів, в підгрупу 1б – 26 пацієнтів з показником більше ніж 70 балів. За даними спірометрії, у всіх пацієнтів з паралітичним стенозом гортані визначалися ознаки обструктивного варіанту вентиляційної дихальної недостатності, виражені в різній мірі, а саме: достовірне зниження швидкісних показників FEV1, PEF та PIF в порівнянні з контрольною групою (p<0,01). Найбільш значним було зниження показника пікової об'ємної швидкості вдиху PIF, значення якого у хворих з паралітичним стенозом гортані склало менше 50% від значення стандартизованих нормативних величин. Найменше значення показника PIF (22,14±1,41%) визначалося в підгрупі 1б. У 61,54% обстежуваних цієї підгрупи, у яких були найбільш виражені ознаки дихальної недостатності, також було виявлено зниження пікової об'ємної швидкості видиху PEF (31,36±2,31%) нижче 40%. Показники PEF, PIF у хворих підгрупи 1б мали достовірне відміну від значень PEF, PIF, отримані у обстежуваних підгрупи 1а (PEF – 45,92±4,40%; PIF – 34,08±1,60%) і 2-ї групи (PEF – 53,22±2,48%;
PIF – 37,78±2,35%) (p<0,01). Також у пацієнтів підгрупи 1б було виявлено достовірне зниження об'ємних показників VC та FVC в порівнянні з контрольною та 2-ю групами, а також підгрупою 1а (p<0,01; p>0,05).
Висновки: У хворих з паралітичним стенозом гортані найбільш інформативним критерієм визначення тяжкості обструктивного варіанту вентиляційної дихальної недостатності і ефективності застосовуваного лікування є значення показників PEF і, особливо, PIF. Критичним є значення показника PIF (22,14±1,41%; р<0,01) і PEF (31,36±2,31%; р <0,01), які відрізняються більш ніж на 80% і 60%, відповідно, від нормативних величин і відображають тяжкий перебіг порушень дихальної функції.

Ключові слова

паралітичний стеноз гортані, дихальна функція, спірометрія.


Література

  1. Zealear DL, Billante CR, Courey MS, Sant'Anna GD, Netterville JL. Electrically stimulated glottal opening combined with adductor muscle botox blockade restores both ventilation and voice in a patient with bilateral laryngeal paralysis. Ann Otol
    Rhinol Laryngol. 2002 Jun; 111(6): 500-6. DOI: 10.1177/000348940211100605.
  2. Плужников МС, Рябова MA, Карпищенко CA. Хронические стенозы гортани. СПб.: Эскулап; 2004. 200 с.
  3. Sapundzhiev N, Lichtenberger G, Eckel HE, Friedrich G, Zenev I, et al. Surgery of adult bilateral vocal fold paralysis in adduction: history and trends. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2008 Dec; 265(12): 1501-14.
    doi: 10.1007/s00405-008-0665-1.
  4. Whicker JH, Devine KD. Long-term results of Thornell arytenoidectomy in the surgical treatment of bilateral vocal cord paralysis. Laryngoscope. 1972 Jul; 82(7): 1331-6. DOI: 10.1288/00005537-197207000-00023.
  5. Kleinsasser O, Nolte E. [Report on the indication, technique and functional results of endolaryngeal arytenoidectomy and submucous partial chordectomy in bilateral paralysis of vocal cord (author's transl)]. Laryngol Rhinol Otol (Stuttg). 1981 Aug; 60(8): 397-401. [Article in German].
  6. Ягудин PK, Деменков ВР, Ягудин КФ, Лысых ЕН. Выбор критерия эффективности восстановления дыхания при лечении больных с паралитическим стенозом гортани. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2008; (5): 33-8.
  7. Miller MR, Hankinson J, Brusasco V, Burgos F, Casaburi R, et al. Standartisation of spirometry. Eur Respir J. 2005 Aug; 26(2): 319-38. DOI: 10.1183/09031936.05.00034805.
  8. Павлык БИ, Кононенко ИН. Показатели функции внешнего дыхания при паралитическом стенозе гортани до и после эндоларингеальной микрохирургии. Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1991; (2): 26-30.
  9. Leitersdorfer S, Lichtenberger G, Bihari A, Kovács I. Evaluation of the lung function test in reversible glottis-dilating operations. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2005 Apr; 262(4): 289-93. DOI: 10.1007/s00405-004-0814-0.
  10. Li Y, Pearce EC, Mainthia R, Athavale SM, Dang J, et al. Comparison of ventilation and voice outcomes between unilateral laryngeal pacing and unilateral cordotomy for the treatment of bilateral vocal fold paralysis. ORL J Otorhinolaryngol Relat
    Spec. 2013; 75(2):68-73. doi: 10.1159/000345501.
  11. Mueller AH. Laryngeal pacing for bilateral vocal fold immobility. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2011
    Dec;19(6):439-43. doi: 10.1097/MOO.0b013e32834cb7ba.
  12. Mueller AH, Hagen R, Foerster G, Grossmann W, Baumbusch K, et al. Laryngeal pacing via an implantable stimulator for the rehabilitation of subjects suffering from bilateral vocal fold paralysis: A prospective first-in-human study. Laryngoscope.
    2016 Aug;126(8):1810-6. doi: 10.1002/lary.25792.
  13. Zealear DL, Mainthia R, Li Y, Kunibe I, Katada A, Billante C, et al. Stimulation of denervated muscle promotes selective reinnervation, prevents synkinesis, and restores function. Laryngoscope. 2014;124(5):E180-7. doi: 10.1002/lary.24454.
  14. Marina MB, Marie JP, Birchall MA. Laryngeal reinnervation for bilateral vocal fold paralysis. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2011; 19(6): 434-8. doi: 10.1097/MOO. 0b013e32834c7d30.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»