НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№6(2) 2019

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2019-6-74

Безшапочний С.Б., Лобурець В.В., Лобурець А.В., Джіров О.Р.
Післяопераційна реабілітація пацієнтів з хронічними риносинуситами
Безшапочный Сергей Борисович
Украинская медицинская стоматологическая академия
Зав. кафедрой отоларингологи с офтальмологией
Доктор медицинских наук, професор
E-mail: bezshapochny@ukr.net

Лобурець Валерій Васильович
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра отоларингології з офтальмологією
Кандидат медичних наук, доцент
E-mail: umsalor@gmail.com
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8538-9649

Лобурець Андрій Васильович
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра отоларингології з офтальмологією
Кандидат медичних наук, асистент кафедри
E-mail: anjeyloburets@gmail.com
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4164-0816

Анотація

Актуальність: Сучасна ринохірургія в лікуванні хронічних риносинуситів, базується на принципах максимального збереження функціональної анатомії порожнини носа. Це сприяє покращенню не тільки лікувального процесу, але й якості життя пацієнта. Найбільш ефективним методом лікування хронічних риносинуситів на сьогодні є функціональна ендоскопічна хірургія (FESS). Цей метод дозволяє прискорити одужання пацієнтів та зменшити кількість післяопераційних ускладнень, що, в свою чергу, зменшує необхідність в реоперативних втручаннях. Таким чином, окрім прискіпливої та ретельної хірургічної техніки, одне з найважливіших місць в лікуванні пацієнта займає оптимальне ведення післяопераційного періоду для максимального потенціювання одужання. Актуальність нашого дослідження обумовлена необхідністю подальшого удосконалення фармакотерапії післяопераційного періоду, де були б представлені декілька
різних методів лікування, направлених на найшвидше відновлення фізіологічної роботи внутрішньоносових структур.
Матеріали і методи: Всього в рамках дослідження проходило лікування 50 пацієнтів, яких в залежності від особливостей ведення післяопераційного періоду було розподілено на 3 групи. Пацієнти 1-ї групи отримували ізотонічний розчин 0,9 % NaCl з 1-ї доби та топічні глюкокортикостероїди (Mometasone furoate) з 7-ї доби. В підгрупі 2А до класичної терапії додано фітопрепарат, а в підгрупі 2Б замість стандартного сольового розчину використано 0,9 % NaCl з додаванням 0,4 % СО2.
Оцінка ефективності методів лікування виконувалась за допомогою візуально-аналогової шкали для суб’єктивних симптомів та ендоскопічного дослідження за шкалою «The Modified Lund-Kennedy Endoscopy Score» – для об’єктивних симптомів.
Результати: На 7-у добу спостерігались статистично достовірні відмінності за даними ВАШ між пацієнтами 1-ї групи та підгрупи 2Б за показниками наявності виділень з порожнини носа (р<0,05, U=77.5) та порушенням ольфакторної функції (р<0,05, U=75), в той же період відмічається статистично достовірна різниця між показниками MLK у пацієнтів 1-ї групи та підгрупи 2Б (р<0,05, при U=73).
Побічної дії препаратів, що використовувались в ході дослідження, не виявлено.
Висновки: На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що застосування в післяопераційному періоді запропонованих препаратів має достовірну клінічну перевагу, яка ґрунтується на даних клінічних досліджень та підтверджена за принципами доказової медицини.

Ключові слова

ринохірургія, FESS, перебіг післяопераційного періоду, фітопрепарати, сольові розчини.


Література

  1. Mandal S, Sharma A. Effect on Quality Of Life of Patients Before and After Functional Endoscopic Sinus Surgery. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 2019 Nov; 71(Suppl 3): 2065-2071. doi: 10.1007/s12070-018-1471-8.
  2. Hopkins C, Philpott C, Crowe S, Regan S, Degun A, et al. Identifying the most important outcomes for systematic reviews of interventions for rhinosinusitis in adults: working with Patients, Public and Practitioners. Rhinology. 2016 Mar; 54(1) : 20-6. doi: 10.4193/Rhin15.199.
  3. Tan BK, Chandra RK. Postoperative prevention and treatment of complications after sinus surgery. Otolaryngol Clin North Am. 2010 Aug; 43(4): 769-79. doi: 10.1016/j.otc.2010.04.004.
  4. Lund VJ, Kennedy DW. Staging for rhinosinusitis. Otolaryngol Head Neck Surg. 1997 Sep; 117 (3 Pt 2): S35-40.
    DOI: 10.1016/s0194-5998(97)70005-6.
  5. Psaltis AJ, Li G, Vaezeafshar R, Cho KS, Hwang PH. Modification of the Lund-Kennedy endoscopic scoring system improves its reliability and correlation with patient-reported outcome measures. Laryngoscope. 2014 Oct;124(10):2216-23.
    doi: 10.1002/lary.24654.
  6. Ting F, Hopkins C. Outcome Measures in Chronic Rhinosinusitis. Curr Otorhinolaryngol Rep. 2018; 6(3): 271-275.
    doi: 10.1007/s40136-018-0215-3.
  7. Hopkins C, Hettige R, Soni-Jaiswal A, Lakhani R, Carrie S, et al. CHronic Rhinosinusitis Outcome MEasures (CHROME), developing a core outcome set for trials of interventions in chronic rhinosinusitis. Rhinology. 2018 Mar 1;56(1):22-32.
    doi: 10.4193/Rhin17.247.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»