НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№6(2) 2019

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2019-6-80

Пухлік С.М., Щелкунов А.П., Щелкунов О.А.
Діагостичні критерії та результати лікування iило-під’язичного синдрому
Пухлік Сергій Михайлович
Одеський національний медичний університет
Зав. кафедрою оториноларингології, доктор медичних наук, професор.
E-mail: lor@te.net.ua.
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-7196-9642

Щелкунов Анатолій Петрович
Одеський національний медичний університет
Асистент кафедри оториноларингології
Кандидат медичних наук

Анотація

Актуальність: шилопід’язичний синдром – захворювання, причиною якого є подразнення шилоподібним відростком скроневої кістки оточуючих його нервових, судинних і м'язових структур. Синдром проявляється хронічним болем в глибокому відділі бічної області обличчя, який ірадіює в корінь язика, глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушень кровообігу головного мозку. Зважаючи на малу обізнаність про дане захворювання практичних лікарів, воно, як правило, не діагностується. Хворі з різними діагнозами лікуються у різних фахівців, найчастіше призначається симптоматичне лікування, яке виявляється мало ефективним або не дає взагалі будь-якого результату. Синдром спричиняє тяжкі страждання хворим, знижує якість їх життя.
Мета дослідження: оцінити найбільш значущі клінічні ознаки даного захворювання, взаємозв'язок гіпертрофованого шилоподібного відростка з нейросудинними утвореннями шиї, удосконалення методів діагностики шило-під’язикового синдрому з виконуванням функціональних проб, при проведенні комп’ютерної томографії, та стан судинно-нервового пучка при його компресії гіпертрофованим шилоподібним відростком, ефективність консервативного та хірургічного лікування.
Матеріали і методи: нами обстежено і проліковано 144 пацієнтів віком від 25 до 70 років, з них жінок було 103 (71,5%), чоловіків – 41 (28,5%), тривалість захворювання – від 1 року до 10-15 років. Використовувалась комп'ютерна томографія шилоподібних відростків з 3D-реконструкцією і контрастуванням магістральних судин шиї з проведенням функціональних проб.
Результати дослідження та їх обговорення: Якість лікування оцінювалася за 5-бальною шкалою за кількістю зменшення балів і, відповідно, скарг хворих. Із загальної кількості хворих (144), успіх лікування в 0 балів оцінили 60 пацієнтів (41,7%), в 1 бал – 44 (30,5%), в 2-3 бали – 27 (18,7%), в 4-5 балів – 13 (9%), тобто, значущого ефекту від лікування досягнуто не було. Всім, у кого результат лікування оцінювався в 4-5 балів, пропонувався хірургічний метод лікування – резекція шилоподібного відростка з відповідної сторони.
Висновки: дана проблема з клінічної точки зору мало вивчена і вимагає подальшого дослідження, та удосконалення методів діагностики шило під’язикового синдрому; гіпертрофія шилоподібного відростка не є основною причиною розвитку шилопід'язикового синдрому, важливе значення має ступінь відхилення відростка, та компресія судинно-нервового пучка при русі шилоподібного відростку; консервативне лікування в більшості випадків дає стійкий ефект, але вимагає повторного лікування через певний проміжок часу; хірургічне лікування повинно бути направлено на максимальну резекцію шилоподібного відростка проксимально, для видалення осі тиску на судинно-нервовий пучок.

Ключові слова

шилоподібний відросток, судинно-нервовий пучок, функціональні проби.


Література

  1. Борисов АА. Наблюдение аномалии шиловидного отростка. Вестн. оториноларингологии. 1975;(6):109-10.
  2. Лебединцев ВВ, Каган ИИ, Шульга ИА. Шилоподъязычный синдром. Клиническая анатомия, патогенез, диагностика, лечение. Оренбург: Изд. центр ОГАУ; 2015. С. 80-86.
  3. Лонгин МЛ, Матусевич ВЯ. Большие шиловидные отростки, симулирующие инородное тело глотки. Здравоохранение Белоруссии. 1969; (11): 80.
  4. Островерхов ГЕ, Лысенков НК. Анатомия человека. СПб.: Гиппократ; 2000. 704 с.
  5. Шлаен СП. Аномалия шиловидного отростка. Вестн. оториноларингологии. 1979; (5): 78.
  6. Шмурун РИ. Длинные шиловидные отростки: новый синдром. Клин. мед. 1996; (6): 71-3.
  7. Godwin RW. Elongated styloid process evaluation of symptoms and treatment. Laryngoscope. 1956 Jun; 66(6): 687-95. doi: 10.1288/00005537-195606000-00012.
  8. Correll RW, Wescott WB. Eagle's syndrome diagnosed after history of headache, dysphagia, otalgia, and limited neck movement. J Am Dent Assoc. 1982 Apr; 104(4): 491-2. doi: 10.14219/ jada.archive.1982.0220.
  9. Lengelé BG, Dhem AJ. Length of the styloid process of the temporal bone. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 1988 Sep; 114(9): 1003-6. doi: 10.1001/archotol.1988.01860210069018.
  10. Zaki HS, Greco CM, Rudy TE, Kubinski JA. Elongated styloid process in a temporomandibular disorder sample: prevalence and treatment outcome. J Prosthet Dent. 1996 Apr; 75(4): 399-405. doi: 10.1016/s0022-3913(96)90032-3.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»