НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№4(3) 2020

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2020-4-60

Шкорботун В.О., Шкорботун Я.В.
Оцінка якості життя пацієнтів з кістами верхньощелепних синусів після ендоскопічної синусотомії в залежності від хірургічного доступу
Шкорботун Володимир Олексійович
1. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. Завідувач кафедри оториноларингології.
2. Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами.
Головний науковий співробітник наукового відділу малоінвазивної хірургії
Доктор медичних наук, професор
м.Київ, вул. Верхня, 5.+38 (044) 254-64-54
shent@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0769-6242

Шкорботун Ярослав Володимирович
1.Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. Доцент кафедри оториноларингології.
2.Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами. Завідувач отоларингологічного відділення КДЦ, старший науковий співробітник наукового відділу малоінвазивної хірургії
Кандидат медичних наук, доцент
м.Київ, вул. Верхня, 5.+38 (044) 254-64-54
lorkiev@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-3103-7194

Анотація

Актуальність: Єдиний радикальний спосіб лікування пацієнтів з кістами навколоносових синусів – хірургічний. На даний час існують різні варіанти доступу, що застосовуються при гайморотомії, і кожен з них по різному впливає на якість життя пацієнтів.
Мета дослідження: Порівняти вплив на якість життя пацієнтів гайморотомії з різними варіантами хірургічного доступу.
Методи і матеріали: Обстежено 110 осіб, яким виконувалась ендоскопічна гайморотомія з приводу кіст верхньощелепного синусу. За обраним доступом пацієнти розподілені на 3 групи: 1-а група – мікрогайморотомія (сублабіальний доступ) (35 осіб), 2-а група – антростомія через середній носовий хід (35 осіб), 3-я група – інфратурбінальна гаймортомія (40 осіб). Для оцінки якості життя пацієнтів використали валідовану нами україномовну версію анкети SNOT-22.
Отримані результати та їх обговорення: В ранньому періоді після гайморотомії відмічається достовірне погіршення якості життя пацієнтів, яке було більш вираженим в групах 1 та 2 і складало, відповідно, Ʃмікро2 45,3±1,3 та Ʃантр2 42,1±1,2, а у пацієнтів 3-ї групи воно було суттєво меншим – Ʃінфр2 21,4±0,9 (р<0,05). Загальний бал вушних/фаціальних симптомів на 3-ю добу після мікрогайморотомії складав 7,3±1,9 балів, що в 1,7 рази вище, ніж у пацієнтів 2-ї групи та в 6 разів вище – ніж у пацієнтів 3-ї групи. За ринологічними симптомпами найбільший вплив на якість життя відмічено у пацієнтів, яким в якості доступу було обрано антростомію (12,3±1,7 балів), що в 1,8 рази більше, ніж при мікрогаймортомії та в 2,3 рази більше – ніж при інфратурбінальному доступі.
Висновки: Гайморотомія інфратурбінальним доступом у порівнянні з сублабіальним та з антростомією через середній носовий хід за даними опитування SNOT-22 відрізняється найменшим впливом на якість життя пацієнтів. У ранньому післяопераційному періоді після ендоскопічної гайморотомії з доступом через антростому відмічається погіршення якості життя пацієнтів переважно за рахунок ринологічних скарг, тоді як при сублабіальному доступі – за рахунок вушних/фаціальних скарг.t spontaneous nystagmus.

Ключові слова

SNOT-22; кіста; ендоскопічна синусотомія, якість життя, інфратурбінальний доступ.


Література

  1. Haaga JR, Boll D. Computed Tomography & Magnetic Resonance Imaging Of The Whole Body. Elsevier: Health Sciences; 2016. 2832 p.
  2. Bal M, Salturk Z, Bal GC, Berkiten G, Atar Y, Sünnetçi G. Mucous Retention Cysts in the Paranasal Sinuses: A Retrospective Study. Otolaryngology Online Journal. 2016; 6(2). Available from: https://www.alliedacademies.org/articles/mucous-retention-cysts-in-the-paranasal-sinuses-a-retrospective-study.html.
  3. Piscunov GZ. Procedures for maxillary sinus cyst removal. Russian Rhinology. 2016; 1: 57-61. doi: 10.17116/rosrino201624157-61. [Article In Russian].
  4. Rahman AS, Hwang PH, Alapati R, Lin Y, Nayak JV, Patel ZM et al. Indications and Outcomes for Patients With Limited Symptoms Undergoing Endoscopic Sinus Surgery. Am J Rhinol Allergy. 2020 Jul;34(4):502-507. doi: 10.1177/1945892420912159.
  5. Banashek-Meshcheryakova TV, Semenov FV. The comparative analysis of surgical approaches to the removal of cysts of the maxillary sinuses. Russian
    Rhinology. 2017; 25(4): 9-12. doi: 10.17116/rosrino20172549-12. [Article In Russian].
  6. Karpishchenko SA, Zubareva AA, Baranskaya SV, Karpov AA. Estimation of cone-ray computer tomography data for the selection of optimal access
    to the maxillary sinus. Practical medicine. 2017; 6(107): 102-7. [Article In Russian].
  7. Soler ZM, Jones R, Le P, Rudmik L, Mattos JL, Nguyen SA, et al. Sino-Nasal outcome test-22 outcomes after sinus surgery: A systematic review and meta-analysis. Laryngoscope. 2018 Mar;128(3):581-592. doi: 10.1002/lary.27008.
  8. Rudmik L, Hopkins C, Peters A, Smith TL, Schlosser RJ, Soler ZM. Patient-reported outcome measures for adult chronic rhinosinusitis: A systematic review and quality assessment. J Allergy Clin Immunol. 2015 Dec;136(6):1532-1540.e2. doi: 10.1016/j.jaci.2015.10.012.
  9. Shkorbotun YaV, Krivorichenko OG. Comparison of the impact of endoscopic maxillary sinusotomy with different access options to patient’s quality
    of life. Otorhinolaryngology. 2019; 1-c(2): 124-5. IArticle in Ukrainian].
  10. Grjibovski AM, Ivanov SV. Gorbatova MA. Descriptive statistics using statistica and SPSS software. Science&Healthcare. 2016; 1: 7-23. [Article in Ryssian].
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»