НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№4(3) 2020

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2020-4-89

Яремчук С.Е.
Вплив якості носового дихання на розвиток хропіння і апное
Яремчук Светлана Эдуардовна
ГУ «Институт отоларингологии им. проф. А.И. Коломийченко НАМН Украины»
Отдел воспалительных заболеваний ЛОР-органов
Доктор медицинских наук
E-mail: s.yarem4uk@gmail.com

Анотація

Оскільки ніс є вхідними воротами верхніх дихальних шляхів, його закладеність може сприяти порушенню сну. Результати ряду досліджень “випадок-контроль” показали, що закладеність носа пов’язана з хропінням і легкою формою обструктивного апное сну (ОАС). Тим не менше, немає лінійної кореляції між ступенем обструкції носа і тяжкыстю ОАС. Рандомізовані контрольовані дослідження показали, що у пацієнтів з ринітом, як алергічним, так і неалергічним, застосування інтраназальних кортикостероїдів може покращувати якість сну і може бути корисним для пацієнтів з легкою формою ОАС, проте самі по собі вони не є адекватним лікуванням. Хірургічна корекція порушень носового дихання також знижує індекс апное і покращує якість сну.

Ключові слова

порушення дихання уві сні, обструктивне апное уві сні, хронічний риносинусит, алергічний риніт, інтраназальні кортикостероїди.


Література

  1. Sateia MJ. International classification of sleep disorders-third edition: highlights and modifications. Chest. 2014 Nov;146(5):1387-94.
    doi: 10.1378/ chest.14-0970.
  2. Deeb R, Smeds MR, Bath J, Peterson E, Roberts M, Beckman N, et al. Snoring and carotid artery disease: A new risk factor emerges. Laryngoscope.
    2019 Jan;129(1):265-8. doi: 10.1002/lary.27314.
  3. Cicero AF, Morbini M, Urso R, Rosticci M, Parini A, Grand E, et al. Association between self-reported snoring and arterial stiffness: data from the Brisighella Heart Study. Intern Emerg Med. 2016 Feb;11(1):77-83. doi: 10.1007/s11739-015-1310-9.
  4. Yeboah J, Redline S, Johnson C, Tracy R, Ouyang P, Blumenthal RS, et al. Association between sleep apnea, snoring, incident cardiovascular events and all-cause mortality in an adult population: MESA. Atherosclerosis. 2011 Dec;219(2):963-8. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2011.08.021.
  5. Marshall NS, Wong KK, Cullen SR, Knuiman MW, Grunstein RR. Snoring is not associated with allcause mortality, incident cardiovascular disease, or
    stroke in the Busselton Health Study. Sleep. 2012 Sep 1;35(9):1235-40. doi: 10.5665/sleep.2076.
  6. Shin C, Yun CH, Yoon DW, Baik I. Association between Snoring and Leukocyte Telomere Length. Sleep. 2016 Apr 1;39(4):767-72.
    doi: 10.5665/sleep.5624.
  7. Dixon JB, Schachter LM, O’Brien PE, Jones K, Grima M, Lambert G, et al. Surgical vs conventional therapy for weight loss treatment of obstructive sleep apnea: a randomized controlled trial. JAMA. 2012 Sep 19;308(11):1142-9. doi: 10.1001/2012.jama.11580.
  8. Chen W-C, Lee L-A, Chen N-H, Fang T-J, Huang C-G, Cheng W-N, et al. Treatment of snoring with positional therapy in patients with positional obstructive sleep apnea syndrome. Sci Rep. 2015 Dec 11;5:18188. doi: 10.1038/srep18188.
  9. Hultcrantz E, Harder L, Harder H, Zetterlund E-L, Roberg K. To treat snoring with nasal steroids – effects on more than one level? Acta Otolaryngol. 2010;130(1):124-31. doi: 10.3109/00016480902934211.
  10. Dinardi RR, de Andrade CR, Ibiapina CC. External nasal dilators: definition, background, and current uses. Int J Gen Med. 2014 Nov 11;7:491-504. doi: 10.2147/IJGM.S67543.
  11. Ramar K, Dort LC, Katz SG, Lettieri ChJ, Harrod ChG, Thomas SM, et al. Clinical Practice Guideline for the Treatment of Obstructive Sleep Apnea and Snoring with Oral Appliance Therapy: An Update for 2015. J Clin Sleep Med. 2015 Jul 15;11(7):773-827. doi: 10.5664/jcsm.4858.
  12. Hippocrates Collected Works I. Hippocrates. W. H. S. Jones. Cambridge. Harvard University Press. 1868.
  13. Cole P, Haight JS. Mechanisms of nasal obstruction in sleep. Laryngoscope. 1984 Dec;94(12 Pt 1):1557-9.
  14. Ferris BG, Mead J, Opie LH. Partitioning of respiratory flow resistance in man. J Appl Physiol. 1964 Jul;19:653-8. doi: 10.1152/jappl.1964.19.4.653.
  15. Smith PL, Wise RA, Gold AR, Schwartz AR, Permutt S. Upper airway pressure-flow relationships in obstructive sleep apnea. J Appl Physiol (1985). 1988 Feb;64(2):789-95. doi: 10.1152/jappl.1988.64.2.789.
  16. Rundcrantz H. Postural variations of nasal patency. Acta Otolaryngol. 1969 Nov;68(5):435-43. doi: 10.3109/00016486909121582.
  17. Suratt PM, Turner BL, Wilhoit SC. Effect of intranasal obstruction of breathing during sleep. Chest. 1986 Sep;90(3):324-9. doi:10.1378/chest.90.3.324.
  18. Lavie P, Fischel N, Zomer J, Eliaschar I. The effects of partial and complete mechanical occlusion of the nasal passages on sleep structure and breathing in sleep. Acta Otolaryngol. Jan-Feb 1983;95(1-2):161-6. doi: 10.3109/00016488309130930.
  19. Cassisi NJ, Biller HF, Ogura JH. Changes in arterial oxygen tension and pulmonary mechanics with the use of posterior packing in epistaxis: a preliminary report. Laryngoscope. 1971 Aug;81(8):1261-6. doi: 10.1288/00005537-197108000-00009.
  20. Slocum CW, Maisel RH, Cantrell RW. Arterial blood gas determination in patients with anterior packing. Laryngoscope. 1976 Jun;86(6):869-73.
    doi: 10.1288/00005537-197606000-00014.
  21. Ogretmenoglu O, Yilmaz T, Rahimi K, Aksöyek S. The effect on arterial blood gases and heart rate of bilateral nasal packing. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2002 Feb;259(2):63-6. doi: 10.1007/s00405-001-0422-1.
  22. Young T, Finn L, Palta M. Chronic nasal congestion at night is a risk factor for snoring in a population-based cohort study. Arch Intern Med. 2001 Jun 25;161(12):1514-9. doi: 10.1001/archinte.161.12.1514.
  23. Virkkula P, Bachour A, Hytönen M, Malmberg H, Salmi T, Maasilta P. Patient- and bed partner-reported symptoms, smoking, and nasal resistance in sleep-disordered breathing. Chest. 2005 Oct;128(4):2176-82. doi: 10.1378/chest.128.4.2176.
  24. Lofaso F, Coste A, d’Ortho MP, Zerah-Lancner F, Delclaux C, Goldenberg F, et al. Nasal obstruction as a risk factor for sleep apnoea syndrome. Eur Respir J. 2000 Oct;16(4):639-43. doi: 10.1034/j.1399-3003.2000.16d12.x.
  25. Terryn S, De Medts J, Delsupehe K. Comparative Effectiveness of the Different Treatment Modalities for Snoring. Otolaryngol Head Neck Surg. 2015 Sep;153(3):468-75. doi: 10.1177/0194599815596166.
  26. Settipane RA, Charnock DR. Epidemiology of  rhinitis: allergic and nonallergic. Clin Allergy Immunol. 2007;19:23-34.
  27. Krouse HJ, Davis JE, Krouse JH. Immune mediators in allergic rhinitis and sleep. Otolaryngol Head Neck Surg. 2002 Jun;126(6):607-13.
    doi: 10.1067/mhn.2002.125300.
  28. McNicholas WT, Tarlo S, Cole P, Zamel N, Rutherford R, Griffin D, et al. Obstructive apneas during sleep in patients with seasonal allergic rhinitis. Am Rev Respir Dis. 1982 Oct;126(4):625-8. doi: 10.1164/arrd.1982.126.4.625.
  29. Stuck BA, Czajkowski J, Hagner A, Klimek L, Verse T, Hörmann K, et al. Changes in daytime sleepiness, quality of life, and objective sleep patterns in seasonal allergic rhinitis: a controlled clinical trial. J Allergy Clin Immunol. 2004 Apr;113(4):663-8. doi: 10.1016/j.jaci.2003.12.589.
  30. Kalpaklioğlu AF, Kavut AB, Ekici M. Allergic and nonallergic rhinitis: the threat lor obstructive sleep apnea. Ann Allergy Asthma Immunol. 2009 Jul;103(1):20-5. doi: 10.1016/S1081-1206(10)60138-X.
  31. Cao Y, Wu S, Zhang L, Yang Y, Cao S, Li Q. Association of allergic rhinitis with obstructive sleep apnea: A meta-analysis. Medicine (Baltimore). 2018 Dec;97(51):e13783. doi: 10.1097/MD.0000000000013783.
  32. McNicholas WT. The nose and OSA: variable nasal obstruction may be more important in pathophysiology than fixed obstruction. Eur Respir J. 2008
    Jul;32(1):3-8. doi: 10.1183/09031936.00050208.
  33. Craig TJ, Teets S, Lehman EB, Chinchilli VM, Zwillich C. Nasal congestion secondary to allergic rhinitis as a cause of sleep disturbance and daytime fatigue and the response to topical nasal corticosteroids. J Allergy Clin Immunol. 1998 May;101(5):633-7. doi: 10.1016/s0091-6749(98)70171-x.
  34. Craig TJ, Mende C, Hughes K, Kakumanu S, Lehman EB, Chinchilli V. The effect of topical nasal fluticasone on objective sleep testing and the symptoms of rhinitis, sleep, and daytime somnolence in perennial allergic rhinitis. Allergy Asthma Proc. Jan-Feb 2003;24(1):53-8.
  35. Kiely JL, Nolan P, McNicholas WT. Intranasal corticosteroid therapy for obstructive sleep apnoea in patients with co-existing rhinitis. Thorax. 2004
    Jan;59(1):50-5.
  36. Hughes K, Glass C, Ripchinski M, Gurevich F, Weaver TE, Lehman E, et al. Efficacy of the topical nasal steroid budesonide of improving sleep and daytimes omnolence in patients with perennial allergic rhinitis. Allergy. 2003 May;58(5):380-5. doi: 10.1034/j.1398-9995.2003.00093.x.
  37. Craig TJ, Hanks CD, Fisher LH. How do topical nasal corticosteroids improve sleep and daytimes omnolence in allergic rhinitis? J Allergy Clin Immunol. 2005 Dec;116(6):1264-6. doi: 10.1016/j.jaci.2005.10.009.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»