НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№1(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-1-33

Шидловська Т.А., Кононов О.Є., Петрук Л.Г.
Найбільш інформативні показники отоакустичної емісії для прогнозування перебігу та вирішення експертних питань при бойовій акутравмі в учасників ООС
Шидловська Тетяна Анатоліївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Зав. лабораторії голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
E-mail: lorprof3@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Кононов Олександр Євгенович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Лабораторія голосу та слуху
Старший науковий співробітник
Кандидат медичних наук
https://orcid.org/0000-0003-0505-0296

Петрук Любов Григорівна
Військово-медичний клінічний Центр Південного регіону
Відділення оториноларингології
Кандидат медичних наук
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0002-1261-7054

Анотація

Реєстрація отоакустичної емісії є загальним об`єктивним методом у діагностиці уражень рецепторного відділу слухового аналізатора, насамперед зовнішніх волоскових клітин Кортієвого органу. При акутравмі страждає рецепторний відділ слухової системи.
Мета роботи: визначення можливих прогностичних критеріїв прогресування перцептивних порушень слуху за даними отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення (DРОАЕ) у військовослужбовців, які отримали акутравму в реальних бойових умовах.
Матеріали і методи: В даній роботі досліджено показники отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення (DРОАЕ) у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення операції об`єднаних сил (ООС). Було обстежено 2 групи по 30 осіб: до 1-ї групи були віднесені хворі, у яких при повторному обстеженні відмічалось покращення слухової функції та загального стану після лікування; до 2-ї групи – пацієнти, у яких спостерігалось прогресування захворювання, не було позитивної динаміки після проведеного курсу лікування.
Реєстрація отоакустичної емісії (ОАЕ) проводилась за допомогою аналізуючої системи “Eclipse” фірми “Interacoustics” (Данія). Для реєстрації ОАЕ використовувався зонд об’єктивного аудіометра “Eclipse” (Данія). Реєстрація проводилась в смузі частот 1-6 кГц.
Результати та їх обговорення: Повну адекватну відповідь отоакустичної емісії по всьому частотному спектру зареєстровано лише у одного пацієнта з 1-ї групи. У більшості досліджуваних пацієнтів, у яких ОАЕ реєструвалась, був отриманий частково позитивний тест. Рішення про частково позитивний тест приймається тоді, коли лише на одній або кількох з вищевказаних досліджуваних частотних смуг відзначається адекватна відповідь. Позитивна відповідь була зареєстрована у 42,6 % бійців 1-ї групи та 31,25 % - 2-ї групи.
У 57,4 % хворих 1-ї групи ОАЕ на частоті продуктів спотворення не реєструвалась на жодній з частот, в 2-й групі таких випадків було 68,75%. При цьому в 1-й групі позитивний, в т.ч. частково, тест ОАЕ на частоті продуктів спотворення (DРОАЕ) реєструвався на одній частоті в 16,7% випадків, на двох частотах – в 18,5%, на трьох частотах – в 7,4% і на 4 частотах – в 1,8%; в 2-й групі позитивний тест реєструвався на одній частоті в 16,7% випадків, на двох частотах – в 4,2% на трьох частотах – в 6,2%. На 4 частотах позитивний тест (повна відповідь) не реєструвався у жодного пацієнта 2-ї групи. Нами було проаналізовано, на яких саме частотах частіше реєструвалась відповідь при частково позитивних результатах DРОАЕ у досліджуваних хворих.
Відповідні відсотки вираховувалися від загального числа отриманих відповідей. При цьому, у пацієнтів 1-ї групи часткова відповідь DРОАЕ реєструвалась частіше ніж в 2-й групі. В 1-й групі DРОАЕ реєструвалась на частотах 1 кГц у 52,2% випадків, 2 кГц – в 34,8%, 4 кГц – в 78,3 %, 6 кГц – в 21,7%. У обстежених 2-ї групи з прогресуючим перебігом СНП відповідь DРОАЕ спостерігалась на частоті 1 кГц – в 38,5 %, 2 кГц – в 46,1 %, 4 кГц – в 53,8 %, 6 кГц – в 23,1 % випадках. Отже, як в 1-й, так і в 2-й групі найчастіше відповідь DРОАЕ реєструвалась на частоті 4 кГц: 78,3 % та 53,8 %, відповідно. Слідом за нею за частотою реєстрації в 1-й групі іде частота 1кГц (52,2%), а в 2-й групі – 2 кГц (46,1 %).
Таким чином, реєстрація ОАЕ на частоті продуктів спотворення сприє об`єктивізації прогнозування перебігу СНП при бойовій акутравмі.
Висновки:
Проведені дослідження свідчать про важливість визначення ОАЕ на частоті продуктів спотворення у пацієнтів з бойовою акутравмою, що сприяє своєчасному та об`єктивному виявленню уражень рецепторних структур слухового аналізатора у таких хворих.
Результати реєстрації DРОАЕ можуть бути використані для прогнозування перебігу СНП і оцінки несприятливих факторів при бойовій акутравмі.
Повна відсутність реєстрації DРОАЕ у військовослужбовців з бойовою акутравмою може слугувати об`єктивною ознакою прогностично несприятливого перебігу СНП у таких хворих.

Ключові слова

сенсоневральні порушення слуху, акутравма, слуховий аналізатор, отоакустична емісія, DPOAE.


Література

  1. Voinovsky EA, Koltovich PI, Indeykin AV, Voinovsky AE, Kukunchikov AA, Koltovich AP, et al. [Surgical treatment of wounded with mine-explosive liver injuries at the stage of qualified medical care]. Annaly khirurgicheskoy gepatologii.
    2007;(3):252. [In Russian].
  2. Guriev SO, Kravtsov DI, Kazachkov VE, Ordatiy AV. [Mine explosion as a result of modern hostilities on the example of the anti-terrorist operation in eastern Ukraine. Message 1. Clinical and epidemiological characteristics of victims with mine injuries at the early hospital stage of medical care]. Trauma. 2015;16(6):5-7. Available from: http://www.mif-
    ua.com/archive/article/41670. [In Ukrainian].
  3. Zhidkov SA, Schnitko SN. [Military field surgery. Manual for students of higher medical educational institutions]. Grodno. GrSMU. 2001. 390 p. [In Russian].
  4. Kokun AN, Agaev NA, Peshko IA, Lozinskaya NS. [Features of the degree of manifestation in military personnel of diagnostic indicators of post-traumatic stress disorder, which is due to the influence of extreme factors of combat activity]. Problems of extreme and crisis psychology: collection of articles. sciences. pr. / University of Civil Protection of Ukraine. Kharkov: [without publishing house]. 2016; Issue 20: 84-93. [In Ukrainian].
  5. Koltovich PI, Voinovsky EA, Koltovich AP, Voinovsky AE, Kukunchikov AA, Indeikin AV. [Surgical treatment of wounded with concomitant abdominal and chest wounds with leading damage to the abdominal organs]. First Congress of Surgeons of the Southern Federal District. Rostov-on-Don; 2007, p. 67-68. [In Russian].
  6. Konovalov ES. [Otoacoustic emission of distortion products (OAEPS) in patients with extravasal compression of the vertebral arteries]. Bulletin of problems of biology and medicine. 2013;2(3):167-9. [In Ukrainian].
  7. Tavartkiladze GA, Yasinskaya AA. [Registration of stationary SVP and ZVOAE in audiological screening]. II Interregional scientific-practical conference otorhinolaryngologists of the Southern Federal District. Sochi; 2006, p. 230-3. [In Russian].
  8. Friedman WL. [Registration of different classes of otoacoustic emission in the determination of auditory sensitivity in normal and in various forms of hearing loss] [dissertation]. Moscow; 2005. 30 p. [In Russian].
  9. Khrabrikov AN. [The value of the time shift of the thresholds of auditory sensitivity in the prognosis of the risk of noise deafness]. Modern problems of physiology and pathology of hearing: mat. 5th National Congress of Audiologists 9th International symposium. 2013:221-2. [In Russian].
  10. Khrabrikov AN [Criteria for the reliability of the assessment of the delayed induced otoacoustic emission]. Russian otorhinolaryngology. 2008;App.1:395-402. [In Russian].
  11. Koltovich A, Voynovsky A, Kukunchikov A. Surgical management of patients after clinical death with blunt trauma. European Journal of Trauma and Emergency Surgery. 2010;36 (Suppl. 1, May):226.
  12. Ramasamy A, Hill AM, Hepper AE, Bull AMJ, Clasper JC. Blast mines: a background for clinicians on physics, injury mechanisms and vehicle protection. J R Army Med Corps. 2009 Dec;155(4):258-64. Doi: 10.1136/jramc-155-04-06.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»