НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№2(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-2-37

Шидловська Т.А., Овсянік К.В., Навальківська Н.Я.
Стан біоелектричної активності головного мозку у хворих на цукровий діабет ІІ типу з порушеннями слухової функції
Шидловська Тетяна Анатоліївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Зав. лабораторії голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
E-mail: lorprof3@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Овсянік Катерина Валеріївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Лабораторія голосу та слуху
Кандидат біологічних наук

Навальківська Надія Яровславівна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Аспірант
E-mail: navalkivska.nadia@gmail.com

Анотація

Сенсоневральна приглухуватість (СНП) є поліетіологічним захворюванням зі складним патогенезом. Серед інших причин, СНП викликають розлади метаболізму та системні захворювання, до яких належить і цукровий діабет (ЦД). При сенсоневральній приглухуватості часто мають місце екстраауральні прояви з боку центральної нервової системи (ЦНС). З іншого боку, при ЦД також спостерігаються ураження нервової системи, як у вигляді полінейропатій, так і певних порушень з боку ЦНС. Електроенцефалографія (ЕЕГ) є надійним, універсальним, об’єктивним, неінвазивним методом дослідження функціонального стану ЦНС
Мета роботи – дослідити зміни біоелектричної активності головного мозку за даними електроенцефалографії у хворих на ЦД ІІ типу з порушеннями слухової функції.
Матеріали та методи дослідження: Обстежено 43 хворих на ЦД ІІ типу, у яких за даними суб’єктивної аудіометрії буди виявлені порушення слухової функції та 15 осіб контрольної групи. Дослідження ЕЕГ здійснювалось за допомогою комп'ютерного електроенцефалографа фірми «DХ-системи» (Україна) за загальноприйнятою методикою.
Результати та їх обговорення: При якісному аналізі результатів ЕЕГ у хворих на ЦД були виявлені відхилення від норми у функціональному стані ЦНС у вигляді дифузних змін біоелектричної активності головного мозку, дезорганізації та десинхронізації основних ритмів, наявності ознак подразнення мозкових структур, що посилювалися при функціональних навантаженнях. Уже на фонових ЕЕГ у обстежуваних нами пацієнтів спостерігалися виражені іритативні зміни, зниження біоелектричної активності головного мозку, десинхронізація та дезорганізація ритмів. У багатьох з них спостерігалася наявність періодичних гострих піків та потенціалів, тенденція до прискорення основного ритму, та на цьому фоні
підвищення вмісту повільних хвиль (тета) переважно у передніх відведеннях. Причому найбільш виражені зміни біоелектричної активності мали місце у скроневих та лобних відведеннях. Так, у хворих на ЦД ІІ з СНП дезорганізація та десинхронізації картини ЕЕГ була виявлена у 34 хворих (79,1 % випадків). Виражені іритативні зміни реєструвалися у (90,6%) випадків, гіперсинхронні сплески були виявлені у (25,6%), гострі піки і потенціали були наявні у (48,8 %). У багатьох хворих спостерігалася зглаженість зональних розбіжностей (58,1%) та відсутність реакції на відкривання очей (34,8%). Зниження біоелектричної активності сягало 86,0 % випадків. При цьому амплітуда основного альфа-ритму ЕЕГ у обстежених пацієнтів з ЦД ІІ та СНП достовірно (р<0,01) нижча за норму в скроневому, тім’яному і потиличному відведеннях, яка склала 31,8±2,5, 44,1±3,1 та 43,5±4,2 мкВ, відповідно. У значної частини обстежених (88,3 %) з порушеннями слуху на фоні ЦД ІІ ці прояви посилювалися при гіпервентиляції. Порушення біоелектричної
активності у 97,6% випадків були симетричними, що свідчить про дифузні загальномозкові зміни функціонального стану ЦНС у даної категорії хворих.
Подразнення коркових структур головного мозку були зареєстровані у всіх обстежених пацієнтів з ЦД ІІ. У багатьох з таких хворих (97,6%) подразнення кори поєднувалось з залученням глибоких структур головного мозку. Так, дисфункція діенцефальних структур головного мозку мала місце у (48,8%) випадків, діенцефально-стовбурових – у (39,5%), медіобазальних – у (9,3%). Лише у одного хворого мало місце подразнення лише коркових структур. Отже, у обстежених нами хворих на ЦД ІІ типу з порушеннями слухової функції за даними ЕЕГ мають місце виражені порушення біоелектричної активності за даними ЕЕГ, в тому числі зміни у коркових та глибоких – діенцефальних та стовбурових структурах головного мозку.
Висновки:
1. Дослідження методом ЕЕГ у пацієнтів з ЦД ІІ та СНП типу об’єктивно підтверджують порушення функціонального стану ЦНС у таких хворих.
2. У пацієнтів з ЦД ІІ типу з СНП мають місце зміни біоелектричної активності переважно у вигляді зниження біоелектричної активності головного мозку (86,0%), виражених іритативних змін (90,6%), подразнення глибоких структур головного мозку (97,6%), дезорганізація та десинхронізації картини ЕЕГ (79,1% випадків).
3. У пацієнтів з СНП на фоні ЦД ІІ має місце достовірне (р<0,01) порівняно з контролем зниження амплітуди альфа-ритму в скроневому, тім’яному і потиличному відведеннях до 31,8±2,5, 44,1±3,1 та 43,5±4,2 мкВ, відповідно.

Ключові слова

сенсоневральні порушення слуху, цукровий діабет, слуховий аналізатор, біоелектрична активність головного мозку, центральна нервова система.


Література

  1. Deeva YuV. [Peripheral and central disorders of the vestibular analyzer in patients with diabetes mellitus (clinical and experimental study)] [dissertation]. Kiev; 2012. 32 p.
  2. Kravchun NA. [Principles of evidence-based medicine in the complex therapy of diabetic polyneuropathy]. Problems of endocrine pathology. 2015;(3):133-8. [In Russian].
  3. Zenkov LR. [Clinical electroencephalography (with elements of epileptology). Guidelines]. Moscow: MEDpress-inform, 2012; 355 p. [In Russian].
  4. Lazareva LA, Tarasenko AA. [Early detection of hearing impairment among children with diabetes mellitus type I]. Materials of the 19th Congress of Otorhinolaringologists of Russia. 2016;124-6. [Article in Russian].
  5. Mankovsky BN. Diabetology: What's New in Clinical Guidelines? Zdorov’ya Ukrayini. 2016;33(1):13-4. Available from: http://healthua.com/article/5515-diabetologiya-chto-novogo-v-klinicheskih-rekomendatciyah. [In Russian].
  6. Tronko MD, Sokolova LK, Vlasenko NV, Kostukevich AA. Achieving the goals in treatment of patients with diabetes mellitus in Ukraine. Results of the International Diabetes Management Practices Study (IDMPS). Endokrynologia. 2015;
    20(4):42- 3. [In Russian].
  7. Shydlovska TV, Zabolotniy DI, Shydlovska TA. [Sensorineural hearing loss]. Кiev: Logos; 2006. 779 p. [In Ukrainian].
  8. Shydlovska TA, Shydlovska TV, Kozak MS, Ovsyanik KV, Petruk LG. Bioelectrical activity of the brain in persons who get acoustic trauma in the zone of the realisation of combat actions, with a different degree of violation of auditory function. Fiziol. Zh. 2019; 65(2): 52-60. DOI: https://doi.org/10.15407/fz65.02.052.
  9. American Diabetes Association: Standards of Medical Care in Diabetes – 2017. Diabetes Care. 2017;40(1):1-135.
    doi: 10.2337/dc17-S001.
  10. Assimakopoulos D, Danielides V, Kontogianis N, Skevas A, Tsatsoulis A. Sudden hearing loss as the presenting symptom of diabetes mellitus. Diabetes Res Clin Pract. 2001 Sep;53(3):201-3. doi: 10.1016/s0168-8227(01)00268-6.
  11. Doroszewska G, Kazmierczak H. Metabolic disorders in vertigo, tinnitus and hearing loss. Int Tinnitus J. 2001;7(1):54-8.
  12. Horikawa C, Kodama S, Tanaka Sh, Fujihara K, Hirasawa R, Yachi Y, et al. Diabetes and risk of hearing impairment in adults: a meta-analysis. J Clin Endocrinol Metab. 2013;98(1):51-8. doi: 10.1210/jc.2012-2119.
  13. IDF Diabetes Atlas. 9th edition. International Diabetes Federation. 2019. 176 p.
  14. Mitchell P, Gopinath B, McMahon CM, Rochtchina E, Wang JJ, Boyages SC, Leeder SR. Relationship of Type 2 diabetes to the prevalence, incidence et progression of age-related hearing loss. Diabet Med. 2009 May;26(5):483-8.
    doi: 10.1111/j.1464-5491.2009.02710.x.
  15. Zheng Y, Ley SH, Hu FB. Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. Nat Rev Endocrinol. 2018;14(2):88-98. doi: 10.1038/nrendo.2017.151.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»