НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№2(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-2-45

Аль Харири М.Ж., Кошель І.В., Попович В.І.
Клінічна та імунологічна ефективність бактеріофага в технології відкладеного призначення антибіотиків у пацієнтів з гострим післявірусним риносинуситом
Аль Харірі Махмуд Жумаа
Івано-Франківський Національний медичний університет
Кафедра оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови і шиї
Аспірант
E-mail: alhariri.mahmoud75@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8669-7026

Кошель Іванна Василівна
Івано-Франківський Національний медичний університет
Доцент кафедри терапії і сімейної медицини
доктор медичних наук
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5466-4537

Попович Василь Іванович
Івано-Франківський Національний медичний університет
Кафедра оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови і шиї
Завідувач
Доктор медичних наук, професор
E-mail: popovychvasyl@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2898-8474

Анотація

Актуальність: Гострий риносинусит можна охарактеризувати як гострий бактеріальний риносинусит тільки в 0,5-2 % випадках від кількості вірусного, причому тільки такі пацієнти вимагають призначення антибіотиків. Разом з тим, антибактеріальна терапія призначається від 54% до 77% випадків гострого риносинуситу. Для зменшення кількості їх необґрунтованих призначень перспективною є стратегія використання альтернативних методів лікування.
Метою дослідження було вивчення динаміки рівня IgА та sIgA у пацієнтів з гострим післявірусним риносинуситом в процесі лікування з використанням полівалентного бактеріофага в рамках стратегії відкладеного призначення антибіотиків.
Матеріал та методи: До дослідження було включено 155 дорослих пацієнтів з гострим післявірусним риносинуситом, які отримували або стандартну терапію, або додатково до стандартної терапії – полівалентний бактеріофаг. Паралельно вивчався рівень IgА та sIgA та проводилось співставлення з клінічною динамікою. Критерії оцінки: зменшення вираженості симптомів захворювання, оцінених за бальною шкалою відповідно до шкали MSS, на кожному візиті в порівнянні з 1-м візитом, частота призначень антибіотиків, динаміка змін показників сироваткового та секреторного IgА.
Результати та обговорення: Застосування полівалентного бактеріофага на додаток до стандартної терапії гострого післявірусного риносинуситу, в рамках стратегії відкладеного призначення антибіотиків, забезпечує клінічно значиму, швидшу динаміку регресії типових клінічних симптомів післявірусного риносинуситу: ринореї, закладеності носа і постназального затікання порівняно із контрольною групою (p<0,05). Позитивна динаміка клінічної симптоматики супроводжується достовірним збільшенням рівнів IgA і sIgA порівняно з показником до лікування, а також із контрольною групою (р<0,005). Статистично значима різниця між контрольною і основною групою за показниками IgA і sIgA асоціюється із достовірно більшою (на 20%) частотою призначення антибіотиків в контрольній групі.
Висновок: використання полівалентного бактеріофагуу пацієнтів з гострим післявірусним риносинуситом сприяє нормалізації показників системного (IgA) та локального (sIgA) імунітету. Включення препарату в схему лікування може бути рекомендовано в рамках стратегії відкладеного призначення антибіотиків.

Ключові слова

гострий післявірусний риносинусит, полівалентний бактеріофаг, IgA, sIgA.


Література

  1. Fokkens WJ, Lund VJ, Hopkins C, Hellings PW, Kern R, Reitsma S, et al. European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps 2020. Rhinology. 2020;58(Suppl S29):1-464. doi: 10.4193/ Rhin20.600
  2. Rosenfeld RM, Piccirillo JF, Chandrasekhar SS, Brook I, Kumar KA, Kramper M, et al. Clinical practice guideline (update): Adult sinusitis. Otolaryngol Head Neck Surg. 2015;152(4):598-609. doi: 10.1177/0194599815574247.
  3. Jaume F, Quintó L, Alobid I, Mullol J. Overuse of diagnostic tools and medications in acute rhinosinusitis in Spain: a population-based study (the PROSINUS study). BMJ open 2018 Jan 31;8(1):e018788.
    doi: 10.1136/bmjopen-2017-018788.
  4. Hoffmans R, Wagemakers A, van Hellings P, Fokkens W. Acute and chronic rhinosinusitis and allergic rhinitis in relation to comorbidity, ethnicity and environment. PLoS One. 2018;13(2): e0192330. doi: 10.1371/journal.pone.0192330.
  5. Eloy P, Poirrier AL, De Dorlodot C, Van Zele T, Watelet JB, Bertrand B. Actual concepts in rhinosinusitis: a review of clinical presentations inflammatory pathways, cytokine profiles, remodeling, and management. Curr Allergy Asthma Rep.
    2011;11(2):146-62. doi: 10.1007/s11882-011-0180-0.
  6. Tan KS, Yan Y, Ong HH, Chow VTK, Shi L, Wang D-Y. Impact of Respiratory Virus Infections in Exacerbation of Acute and Chronic Rhinosinusitis. Curr Allergy Asthma Rep. 2017;17(4):24. doi: 10.1007/s11882-017-0693-2.
  7. Braciale TJ, Sun J, Kim TS. Regulating the adaptive immune response to respiratory virus infection. Nat Rev Immunol. 2012;12(4):295-305. doi: 10.1038/nri3166.
  8. Tan KS, Yan Y, Koh WLH, Li L, Choi H, Tran T, et al. Comparative Transcriptomic and Metagenomic Analyses of Influenza Virus-Infected Nasal Epithelial Cells From Multiple Individuals Reveal Specific Nasal-Initiated Signatures. Front Microbiol. 2018;9:2685. doi: 10.3389/fmicb.2018.02685.
  9. Knipe DM, Howley PM, Griffin DE, Eds. Fields Virology. 4th Ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2001. Lamb RA, Krug RM. Orthomyxoviridae: The Viruses and Their Replication; p. 1487-1531.
  10. Sugrue RJ. Interactions between respiratory syncytial virus and the host cell: opportunities for antivirus strategies? Expert Rev Mol Med. 2006;8(21):1-17. doi: 10.1017/S1462399406000081.
  11. Kolesnikova L, Heck S, Matrosovich T, Klenk H-D, Becker S, Matrosovich M. Influenza virus budding from the tips of cellular microvilli in differentiated human airway epithelial cells. J Gen Virol. 2013;94(Pt 5):971-6. doi: 10.1099/vir.0.049239-0.
  12. Yan Y, Tan KS, Li C, et al. Human nasal epithelial cells derived from multiple subjects exhibit differential responses to H3N2 influenza virus infection in vitro. J Allergy Clin Immunol. 2016; 138(1):276-281.e15. doi: 10.1016/j.jaci.2015.11.016.
  13. Yan Y, Gordon WM, Wang D-Y. Nasal epithelial repair and remodeling in physical injury, infection, and inflammatory diseases. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2013;21(3):263-70. doi: 10.1097/MOO.0b013e32835f80a0.
  14. Wang DY, Li Y, Yan Y, Li C, Shi L. Upper Airway Stem Cells: Understanding the Nose and Role for Future Cell Therapy. Curr Allergy Asthma Rep. 2015;15(1):490. doi: 10.1007/s11882-014-0490-0.
  15. Watelet JB, Van Zele T, Gjomarkaj M, Canonica GW, Dahlen S-E, Fokkens W, et al. Tissue remodelling in upper airways: where is the link with lower airway remodeling? Allergy. 2006;61(11): 1249-58.
    doi: 10.1111/j.1398-9995.2006.01226.x.
  16. Clay CC, Reader JR, Gerriets JE, Wang TT, Har- rod KS, Miller LA. Enhanced viral replication and modulated innate immune responses in infant airway epithelium following H1N1 infection. J Virol. 2014;88(13):7412-25. doi: 10.1128/JVI.00188-14.
  17. Wang Z, Wan Y, Qiu C, Quiñones-Parra S, Zhu Z, Liyen L, et al. Recovery from severe H7N9 disease is associated with diverse response mechanisms dominated by CD8+ T cells. Nat Commun. 201513;6:6833. doi: 10.1038/ncomms7833.
  18. Hoggard M, Wagner Mackenzie B, Jain R, Taylor MW, Biswas K, Douglas RG. Chronic Rhinosinusitis and the Evolving Understanding of Microbial Ecology in Chronic Inflammatory Mucosal Disease. Clin Microbiol Rev. 2017;30(1):321-348.
    doi: 10.1128/CMR.00060-16.
  19. Drannik G, Kurchenko A, Drannik А. [Mucosal immune system, physiological microflora and probiotics]. Кiev: Polygraph plus; 2009. 141 p. [In Russian].
  20. Pilette C, Durham S. Vaerman J, Sibille Y. Mucosal immunity in asthma and chronic obstructive pulmonary disease: a role for immunoglobulin A? Proc Am Thorac Soc. 2004;1(2):125-35. doi: 10.1513/pats.2306032.
  21. Mikhailenko HV, Kolyada TI, Vdovichenko NI. Changes in the level of secretory immunoglobulin A in patients with inflammatory processes of URT of various etiologies. Visnyk problem biolohiï i medytsyny. 2013;2 (1):137-9. [In Russian].
  22. Unified clinical protocol of primary, secondary (specilised) and tertiary (highly-specialized) medical assistance “Acute Rhinosinusitis” Available from: https://dec.gov.ua/wp-content/uploads/ images/dodatki/2016_85_GRS/ 2016_85_YKPMD
    _GRS.pdf. [In Ukrainian].
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»