НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№4(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-4-47

Сінайко І.О., Троян В.І., Лобова О.В., Кришталь В.М.
Вплив субклінічних психічних розладів на голосову функцію та якість життя у осіб голосомовних професій під час пандемії COVID-2019   
Сінайко Ірина Олександрівна
Запорізький державний медичний університет, Україна.
Доцент кафедри оториноларингології
Кандидат медичних наук
E-mail: irasinaiko@gmail.com
ORCID ID: 0000-0002-3714-0088

Троян Василь Іванович
Запорізький державний медичний університет, Україна
Завідувач кафедри оториноларингології
Доктор медичних наук, професор
E-mail: troyan1946@gmail.com
ORCID ID: 0000-0003-2918-4547

Лобова Олена Василівна
Запорізький державний медичний університет, Україна
Доцент кафедри оториноларингології
Кандидат медичних наук
E-mail: troyan_@ukr.net
ORCID ID: 0000-0003-4252-8690

Кришталь Вероніка Михайлівна
Запорізький державний медичний університет, Україна
Кафедра оториноларингології
Старший лаборант
E-mail: nkrushtal@gmail.com
ORCIDID: 0000-0002-3836-514X

Анотація

Мета: Дослідити у осіб голосомовних професій ризик виникнення психічного дистресу під час пандемії COVID-19 та можливість його впливу на голосову функцію і якість життя.
Матеріали і методи: До дослідження було залучено 33 особи голосомовних професій, які перебували на лікуванні в Університетській клініці Запорізького державного медичного університету в 2020 р. Визначали наявність психічних розладів шляхом анкетування за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Проводили спеціалізований фоніатричний огляд з використанням функціональних навантажень (вимір часу максимальної фонації (ЧМФ), перцептивну оцінку голосу за загальноприйнятою шкалою GRBAS), відеостробоскопію гортані. Оцінку психічного впливу голосових розладів на якість життя проводили опитувальником Voice Handicap Index (VHI). Статистичну значимість порівнювальних показників і взаємозалежність їх змін встановлювали з використанням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.
Результати: Встановили, що серед обстежених 33 осіб у 22 (1-а група) мала місце субклінічно виражена тривога і депресія, а у 11 пацієнтів (2-а група) були відсутні достовірно виражені симптоми. У пацієнтів із субклінічно вираженими психічними розладами (n=22) виявлено достовірне збільшення емоційного показника на 85,37% (р≤0,01). Було встановлено позитивний взаємозв`язок високого ступеню між субклінічним рівнем тривоги і депресії та порушеннями фонаторного циклу гортані.
При проведенні кореляційного аналізу за Спірменом між даними перцептивної оцінки голосу за системою GRBAS, даними відеостробоскопії гортані, показниками тривоги та депресії та результатами опитувальника VHI, був встановлений прямий кореляційний зв’язок високого ступеню між рівнем тривоги та вібраторною недостатністю голосових складок (rs=0,95, p≤0,05), зворотній – з ЧМФ (rs= -0,59, p≤0,05), а також фізичним (rs =0,75, p≤0,05) та емоційним (rs=0,79, p≤0,05) компонентами якості життя середнього ступеню. Отримані дані свідчать про суттєвий вплив субклінічних розладів психічного стану на порушення голосової функції й емоційний компонент якості життя у осіб голосомовних професій.
Висновки: Скринінг у осіб голосомовних професій психічного стану разом із базовою оцінкою голосової функції та якості життя є важливими етапами для відстеження потенційних голосових розладів та формувань груп ризику з метою проведення лікувально-профілактичних заходів щодо голосових розладів.

Ключові слова

голосові розлади, тривога і депресія, перцептивна оцінка голосу, стробоскопія, якість життя.


Література

  1. Dalton L, Rapa E, Stein A. Protecting the psychological health of children through effective communication about COVID-19. Lancet Child Adolesc Health. 2020;4(5):346-7. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(20)30097-3.
  2. Yao H, Chen JH, Xu YF. Patients with mental health disorders in the COVID-19 epidemic. Lancet Psychiatry. 2020;7(4):e21. https://doi.org/ 10.1016/S2215-0366(20)30090-0.
  3. Tian H, Liu Y, Li Y, Wu C, Chen B, Kraemer M, Li B, Cai J, Xu B, Yang Q, Wang B, Yang P, Cui Y, Song Y, Zheng P, Wang Q, Bjornstad O, Yang R, Grenfell B, Pybus O, Dye C. An investigation of transmission control measures during the first
    50 days of the COVID-19 epidemic in China. Science. 2020;368(6491):638-42. https://doi.org/10.1126/science.abb6105.
  4. Taylor S. The Psychology of Pandemics: Preparing for the Next Global Outbreak of Infectious Disease. New castle upon Tyne, UK: Cambridge Scholars; 2019.
  5. Wang C, Pan R, Wan X, Tan Y, Xu L, Ho CS, Ho RC. Immediate Psychological Responses and Associated Factors during the Initial Stage of the 2019 Coronavirus Disease (COVID-19) Epidemic among the General Population in China. Int. J. En-
    viron. Res. Public Health. 2020;17(5):1729. https://doi.org/10.3390/ijerph17051729.
  6. Choi EPH, Hui BPH, Wan EYF. Depression and Anxiety in Hong Kong during COVID-19. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020;17(10):3740. https://doi.org/10.3390/ijerph17103740.
  7. Lei L, Huang X, Zhang S, Yang J, Yang L, Xu M. Comparison of Prevalence and Associated Factors of Anxiety and Depression Among People Affected by versus People Unaffected by Quarantine During the COVID-19 Epidemic in Southwestern
    China. Med Sci Monit. 2020;26: e924609. https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/924609.
  8. Huang Y, Zhao N. Generalized anxiety disorder, depressive symptoms and sleep quality during COVID-19 outbreak in China: a web-based crosssectional survey, Psychiatry Res. 2020;288: 112954. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.
    112954.
  9. Gómez-Salgado J, Andrés-Villas M, DomínguezSalas S, Díaz-Milanés D, Ruiz-Frutos C. Related Health Factors of Psychological Distress During the COVID-19 Pandemic in Spain. International Journal of Environmental Research and Public
    Health. 2020;17(11):3947. https://doi.org/10.3390/ijerph17113947.
  10. Zhang W, Wang K, Yin L, Zhao W, Xue Q, Peng M, Min B, Tian Q, Leng H, Du J, Chang H, Yang Y, Lim W, Shangguan F, Yan T, Dong H, Han Y, Wang Y, Cosci F, Wang H. Mental Health and Psychosocial Problems of Medical Health Workers
    during the COVID-19 Epidemic in China. Psychother Psychosom. 2020:89(4):242-50.
    https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/000507639.
  11. Maksymov Y. [Fonyatryia]. Moscow: Medytsyna; 1987. 288 p. [in Russian].
  12. Zigmond A, Snaith R. The Hospital Anxiety and Depression Scale. Acta Psychiatrica Scandinavica. 1983;67(6):361-70. doi:10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x.
  13. Jacobson B, Johnson A, Grywalski C, Silbergleit A, Jacobson G, Benninger M, Newman C. The Voice Handicap Index (VHI). American Journal of Speech-Language Pathology. 1997;6(3):66-70. doi: 10.1044/1058-0360.0603.66.
  14. Hirano M. Clinical examination of voice. WienNew-York: Springer-Verlag; 1981. 100 p.
  15. Ivanchenko G. [Functional microsurgery in patients with voice disorders in paralysis and cicatricial deformities of the larynx] [dissertation]. Moscow: Moscow research institute of ear, throat and nose; 1992. 26 p. [In Russian].
  16. Misono S, Peterson CB, Meredith L, Banks K, Bandyopadhyay D, Yueh B, Frazier PA. Psychosocial distress in patients presenting with voice concerns. J Voice. 2014;28(6):753-61. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2014.02.010.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»