НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№5(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-5-19

Шидловська Т.А., Ковальчук П.М.
Показники ларингостробоскопії у хворих на хронічний ларингіт з урахуванням професійних чинників  
Шидловська Тетяна Анатоліївна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Зав. лабораторії голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
E-mail: lorprof3@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Ковальчук П. М.
робота: м. Черкаси вул. Гоголя 219
Сімейна клініка "Лікар Ковальчук"
посада: лікар-отоларинголог
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-8275-4986
0091103@gmail.com

Анотація

Актуальність: Хронічний ларингіт займає одне з провідних місць у структурі патології гортані. В етіології хронічних ларингітів, серед іншого, важливу роль відіграють впливи професійних чинників, в т.ч. хімічних факторів Одним з найбільш інформативних методів обстеження голосового апарату в фоніатрії є метод ларингосторобоскопії, що дозволяє спостерігати швидкі коливальні рухи голосових складок при фонації, які неможливо зауважити без інструментальних методів.
Мета дослідження: дослідити функціональний стан голосового апарату за даними ларингосторобоскопії у хворих на хронічний ларингіт на фоні впливу хімічних чинників.
Матеріали і методи: Обстежено 75 хворих на хронічний ларингіт та 15 здорових осіб контрольної групи. Пацієнти були розподілені на групи за формою хронічного ларингіту (1-а група – катаральний, 2-а група – субатрофічний) та за інтенсивністю впливу хімічних чинників на виробництві азотовмісних сполук (А – рівень хімічних елементів у повітрі виробничого середовища не перевищує гранично допустимі рівні (ГДР), Б – підвищені рівні хімічних речовин у повітрі цехів). До підгрупи 1А увійшло 23 пацієнта, до підгрупи 1Б – 17 осіб, підгрупу 2А склали 20 хворих, а підгрупу 2Б – 15. Пацієнтам проведено спеціалізоване фоніатричне обстеження та визначався час максимальної фонації (ЧМФ). Відеоларингостробоскопічне дослідження проводилось на комплексі обладнання фірми “Karl Storz” (Німеччина). Результати оцінювалиcm за допомогою вираховування інтегральної бальної оцінки фонаторних коливань при стробоскопічному дослідженні (Г.Ф. Иванченко, 1992).
Результати та їх обговорення: Обстежено хворих на хронічний ларингіт - працівників публічного акціонерного товариства «АЗОТ». Це велике хімічне виробництво з кількома цехами, де виконуються різні технологічні процеси. За інтенсивністю впливу хімічних чинників цехи суттєво відрізняються, а отже різна і інтенсивність впливу факторів виробничого середовища на верхні дихальні шляхи працюючих на виробництві азотовмісних сполук. Порівнювались результати обстеження пацієнтів, що працювали у цехах, де вміст хімічних елементів у повітрі виробничого середовища не перевищує ГДР (підгрупи А), та тих, де мали місце підвищені рівні хімічних речовин у повітрі цехів (підгрупи Б).
ЧМФ у хворих підгрупи 1А становив 18,6±1,6 с; підгрупи 1Б – 13,6±1,2 с; підгрупи 2А – 13,4±1,1 с; підгрупи 2Б – 10,8±0,8 с; в контрольній групі – 21,2±1,6 с. Показники в усіх досліджуваних групах достовірно (p<0,05) відрізнялись від контролю. Також у підгрупах 1Б, 2А та 2Б ЧМФ був достовірно нижчим, ніж в підгрупі 1А. Отже, у пацієнтів з хронічним ларингітом, які працювали в умовах підвищеного впливу хімічних речовин у повітрі виробничого середовища, зареєстровано достовірно менший від контролю ЧМФ, що свідчить про порушення функції голосового апарату.
Порушення голосової функції за даними ларингостробоскопії у хворих на хронічний ларингіт частіше проявлялися змінами вібраторного циклу, десинхронізацією діяльності голосового апарату, послабленням амплітуди коливань. За середнім оціночним балом результатів відеоларингостробоскопії в усіх групах обстежених хворих на хронічний ларингіт виявлена достовірна (p<0,05) різниця порівняно з контролем, а також в деяких групах між собою. Так, у підгрупі 1А інтегральний бальний показник даних ларингостробосокопії склав 7,9±0,2; 1Б – 8,8±0,6; 2А – 10,5±0,8; 2Б – 12,1±1,0 при нормі – 5,010±0,001. Пацієнти з більш високим показником балів мали найбільш значні порушення діяльності гортані і більш тяжкий перебіг захворювання. В 2-й групі (як А так і Б) зміни, за даними відеоларингостробоскопії, були достовірно більш вираженими, ніж в підгрупі 1А. В підгрупі 2Б порушення були більш значними, порівняно з обома підгрупами групи 1 та підгрупою 2А.
Таким чином, в усіх досліджуваних нами групах хворих на хронічний ларингіт спостерігаються значні порушення у діяльності голосового апарату. При цьому за даними клінічних методів та результатами об’єктивного інструментального дослідження виявляється тенденція до погіршення функціонального стану голосового апарата зі збільшенням хімічного впливу на виробництві. Так, у підгрупах Б, в порівнянні з підгрупами А, спостерігається підсилення десинхронізації вібраторних коливань, зростає кількість випадків з відсутністю стробоскопічного комфорту, збільшується кількість випадків гіпертонусу вестибулярного відділу гортані. Подібні тенденції стосуються і інших показників відеоларингостробоскопії в
групах.
Отже, кількісна оцінка за допомогою бальних інтегральних показників відеоларингостробоскопії дозволяє точно визначити ступінь вираженості змін фонаторної діяльності голосового апарату та об’єктивізувати діагностику при хронічному ларингіті на фоні впливу хімічних чинників.
Отримані дані будуть корисними для підвищення якості діагностики голосових порушень при хронічному ларингіті, а також можуть бути використаними при профвідборі та вирішення питань трудової експертизи.
Висновки: Порушення голосової функції за даними ларингостробоскопії у хворих на хронічний ларингіт проявляються змінами вібраторного циклу, переважно десинхронізацією діяльності голосового апарату, послабленням амплітуди коливань. За допомогою відеоларингостробоскопії можна об’єктивізувати, кількісно оцінити і визначити ступінь вираженості порушень фонаторної діяльності при хронічному ларингіті на фоні хімічних чинників. Ступінь порушення голосової функції за даними ларингостробоскопії у хворих на хронічний ларингіт залежить від рівня хімічного впливу.

Ключові слова

хронічний ларингіт, хімічні фактори, відеоларингостробоскопія, час максимальної фонації.


Література

  1. Ashurova MD, Yulichieva ST. [Working condition in the production of nitrogen fertilizers]. Biologiya i integrativnaya meditsina. 2016;(6):13-9. [Article in Russian].
  2. Valeeva ER, Bakirov AB, Karimova LK. [Occupational risks for chemical workers’ health]. Vestnik VGMU. 2013;(5-6):124-8. [Article in Russian].
  3. Dzerzhinskaya NA. [Combined effects of atmospheric pollutants on public health]. Materials of the Production-related morbidity of peptic ulcer an All-Russian scientific-practical conference with international participation, dedicated to the 85th anniversary of the establishment of FBUN, Saratov Research Institute of Rural Hygiene»; 2017; Saratov. Saratov; 2017. p. 89-97. [Article in Russian].
  4. Karpov AA. [The state of thioldisulfide system of patients with chronic diseases of upper respiratory tract with concomitant coeliac disease]. Russian otorhinolaryngology. 2018;(2):53-7. [Article in Russian].
  5. Kirsanov VV. [Conducting a special assessment of working conditions at chemical factories]. Bulletin of the Technological University, 2014;(17):113-5. [Article in Russian].
  6. Kolesnikova OM, Malkova ME. [An integrated approach to the treatment of chronic laryngiti]s. Pharmateka. Otorhinolaryngology. 2017;(2-17):22-5. [Article in Russian]. Available from: ttps://lib.medvestnik.ru/articles/Kompleksnyi-
    podhod-k-lecheniu-hronicheskogo-laringita.html.
  7. Kundiev JuI, Nagornaja AM. [Occupational health in Ukraine. Epidemiological analysis]. Kyiv: Avicenna; 396 p. [In Russian].
  8. Lopatin DG. [Tactics of surgical treatment of chronic laryngitis in miners]. Polytrauma. 2014(2):26-9. [Article in Russian].
  9. Pankova VB. [The current problems of diagnostics and expertise of occupational diseases of the upper respiratory tract]. Vestnik Oto-Rino-Laringologii. 2015;80(5):14-18. https://doi.org/10.17116/otorino201580514-18. [Article in Russian].
  10. Pomytkina TE. [The health status of workers in the production of compounds of nitrogen group]. Gigiena i Sanitaria, 2014;(3):39-45. [Article in Russian].
  11. Ryabova MA, Nemykh OV. [Diagnostics of pathogenetic mechanisms of development of chronic laryngitis]. Zhurnal vushnikh nosovikh i gorlovikh khvorob. 2008;(3):110-1. [Article in Russian].
  12. Shydlovska TA. [Functional voice disorders]. Kyiv: Logos; 2011. 520 p. [In Ukrainian].
  13. Shydlovska TA, Kovalchuk PM. [Chronic laryngitis: prevalence according to the data of applying to the otolaryngologist, concomitant pathology and factors of development]. Zhurnal vushnikh nosovikh i gorlovikh khvorob. 2017;(4):55-63. [Article in Ukrainian].
  14. Neghab M, Mirzaei A, Shouroki FK, Jahangiri M, Zare M, Yousefinejad S. Ventilatory disorders associated with occupational inhalation exposure to nitrogen trihydride. Ind Health. 2018;56(5):427-35. doi: 10.2486/indhealth.2018-0014.
  15. Shusterman D. The effects of air pollutants and irritants on the upper airway. Proc Am Thorac Soc.2011;8(1):101-5. doi:10.1513/pats.201003-027RN.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»