НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№6(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-6-04

Заболотний Д.І., Луценко В.І., Бєлякова І.А., Холоденко Т.Ю., Вінничук П.В.,
Градюк Н.М., Шевченко Т.О.
Психоемоційний стан пацієнтів з кохлео-вестибулярними розладами, що виникли в умовах стресу 
Заболотний Дмитро Ілліч
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Директор
Доктор медичних наук, професор, академік НАМН України
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6701512931
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9429-4414

Луценко Віктор Іванович
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Лабораторія клінічної аудіології та вестибулології
Завідувач
Доктор медичних наук
E-mail: vil1954@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6517-2223
Scopus Author ID: 57222327855

Бєлякова Ірина Анатоліївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Лабораторія клінічної аудіології та вестибулології
Провідний науковий співробітник
Кандидат медичних наук
E-mail: irina1954tolay@gmail.com

Холоденко Тетяна Юріївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Вчений секретар
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6578-5799
Scopus Author ID: 6506250388

Вінничук Павло Васильович
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Відділ ЛОР-патології дитячого віку
В.о. завідувача
Кандидат медичних наук
E-mail: vipinlov@gmail.com

Градюк Наталія Миколаївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Лабораторія клінічної аудіології та вестибулології
Молодший науковий співробітник
E-mail: svr_lor@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1298-6420

Шевченко Тетяна Олександрівна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Відділ мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
Молодший науковий співробітник
Кандидат медичних наук
E-mail: nuha1977@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-4338-3202

Анотація

Актуальність: Запаморочення – один із найпоширеніших симптомів у медичній практиці. Цей симптом може бути спричинений багатьма захворюваннями. Одним із факторів, що сприяє появі запаморочень є психічні розлади (включаючи депресію і тривожність). Проблема психоемоційного стресу в останні десятиліття набуває все більшої актуальності в світі. Пандемія COVID-19, яка була оголошена ВООЗ у 2020 р., суттєво поглибила цю проблему. Численні дослідження свідчать про те, що найбільше від психоемоційного стресу страждають особи працездатного віку. Відбір шкал і проведення анкетування в осіб із запамороченнями, що виникли в умовах хронічного стресу, є актуальним завданням.
Мета роботи: Підвищення ефективності діагностики та лікування кохлео-вестибулярних розладів, що виникли в умовах стресу та розробка заходів реабілітації.
Матеріали і методи: Були обстежені 95 пацієнтів віком від 18 до 59 років зі скаргами на запаморочення, що виникли в умовах стресу, і 20 осіб контрольної групи. 52 пацієнти основної групи також скаржились на шум у вухах і 35 – на зниження слуху.
Пацієнтам було проведено такі дослідження: аудіометрія у повному обсязі, слухова адаптація, тести на виявлення центральних слухових розладів, імпедансометрія, коротколатентні слухові викликані потенціали (КСВП), вестибулометрія.
Також було проведено анкетування за такими шкалами: опитувальник «Комплексна оцінка стресу» (автор Ю.В. Щербатих), Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS), Шкала оцінки якості життя (автор О.С. Чабан) та Шкала соціальної адаптації Холмса і Рейха.
Для статистичного аналізу були застосовані непараметричні методи. Різницю при порівнянні двох незалежних сукупностей вважали достовірною при p<0,05.
Результати:Усіх пацієнтів з психогенними запамороченнями було розподілено на 3 групи в залежності від ступеня вираженості стресу. До 1-ї групи увійшов 21 (22,1 %) обстежений з помірним стресом, до 2-ї – 35 (36,8 %) з достатньо вираженим стресом і 3-ю групу склали 39 осіб (41,1 %) в стані сильного стресу (причому 10 з них – на межі виснаження адаптаційних сил організму). Середні показники, отримані при анкетуванні за опитувальником «Комплексна оцінка стресу», у осіб 1-ї групи становили 9,0 (10,5-7) балів, 2-ї групи – 17,5 (21-14,5) балів і 3-ї – 34,0 (28-41,5).
Результати анкетування за Госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS) показали, що в 1-й групі більше ніж у половини досліджуваних за субшкалою тривоги встановлено норму; в жодного з досліджуваних не виявлено клінічно вираженої депресії і лише у 3 (14,3 %) виявлено субклінічно виражену депресію. В 2-й групі тривожний компонент є більш вираженим з переважанням клінічно вираженої тривоги; депресію встановлено лише у 37,1 % з переважанням субклінічно вираженої депресії. В 3-й групі за субшкалою тривоги норму встановлено лише у 2 осіб (5,1 %), причому у більшості пацієнтів переважала клінічно виражена тривога. За субшкалою депресії близько третини пацієнтів мають нормальні показники і майже в половини досліджуваних встановлено субклінічно виражену депресію.
За Шкалою соціальної адаптації Холмса і Рейха у більшості випадків (57 пацієнтів) відмічався низький рівень стресу, у 31 особи відмічався середній рівень стресу і лише у 7 – високий.
Результати оцінки якості життя за шкалою О.С. Чабана: у 8 категоріях показники якості життя знижувались обернено пропорційно до підвищення ступеня вираженості стресу. Найкращі показники були отримані в категорії задоволеності умовами проживання. Найгірші показники – в категоріях задоволеності фізичним станом і любов’ю.
Висновки: У 36,8 % досліджуваних встановлено достатньо виражене напруження емоційних і фізіологічних систем, у 41,1 % – стан сильного стресу і в 10,5 % – виснаження адаптаційних сил організму.
Пацієнтам із запамороченнями, що виникли в умовах стресу, необхідно проводити анкетування за допомогою валідизованих шкал: опитувальник «Комплексна оцінка стресу», Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS) та Шкала оцінки якості життя. Застосування інших шкал для визначення психоемоційного стану та рівня якості життя таких пацієнтів є предметом подальших досліджень.
За даними використаних опитувальників від 7,4 (Шкала соціальної адаптації Холмса і Рейха) до 78,9 % (Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS)) осіб працездатного віку, що перебували в умовах стресу, окрім отоларингологічного лікування, потребують консультації медичного психолога. Ці заходи дадуть можливість прискорити лікувальний процес і покращити якість життя пацієнтів.

Ключові слова

психогенні запаморочення, хронічний стрес, Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS), Шкала оцінки якості життя.


Література

  1. Neuhauser HK. Epidemiology of dizziness and vertigo. Nervenarzt. 2009;80(8):887-94.
    doi: 10.1007/s00115-009-2738-9.
  2. Neuhauser HK. The epidemiology of dizziness and vertigo. Handb Clin Neurol. 2016;137:67-82.
    doi: 10.1016/B978-0-444-63437-5.00005-4.
  3. Murdin L, Schilder AGM. Epidemiology of balance symptoms and disorders in the community: a systematic review. Otol Neurotol. 2015;36(3):387-92. doi: 10.1097/MAO.0000000000000691.
  4. Chan Y. Differential diagnosis of dizziness. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2009;17(3): 200-3.
    doi: 10.1097/MOO.0b013e32832b2594.
  5. Wipperman J. Dizziness and vertigo. Prim Care. 2014;41(1):115-31. doi: 10.1016/j.pop.2013.10. 004.
  6. Karatas M. Central vertigo and dizziness: epidemiology, differential diagnosis, and common causes. Neurologist. 2008;14(6):355-64. doi: 10.1097/NRL.0b013e31817533a3.
  7. Post RE, Dickerson LM. Dizziness: a diagnostic approach. Am Fam Physician. 2010;82(4):361-8.
  8. Bazarov VG. [Clinical vestibulometry]. Kyiv: Zdorovia; 1988. 200 p. [In Russian].
  9. Dieterich M, Staab JP, Brandt T. Functional (psychogenic) dizziness. Handb Clin Neurol. 2016;139:447-68. doi:10.1016/B978-0-12-801772-2.00037-0.
  10. Popkirov S, Staab JP, Stone J. Persistent posturalperceptual dizziness (PPPD): a common, characteristic and treatable cause of chronic dizziness. Pract Neurol. 2018;18(1):5-13. doi: 10.1136/practneurol-2017-001809.
  11. Kelm Z, Klapchar K, Kieliszak CR, Selinsky C. Psychogenic Dizziness: An Important but Overlooked Differential Diagnosis in the Work up of the Dizzy Patient. J Am Osteopath Assoc. 2018;118(5):e22-e27. doi: 10.7556/jaoa.2018.066.
  12. Roh KJ, Kim MK, Kim JH, Son EJ. Role of Emotional Distress in Prolongation of Dizziness: A Cross-Sectional Study. J Audiol Otol. 2017;22 (1):6-12. doi: 10.7874/jao.2017.00290.
  13. McEwen BS. Protective and damaging effects of stress mediators: central role of the brain. Dialogues Clin Neurosci. 2006;8(4):367-81. doi: 10. 31887/DCNS.2006.8.4/bmcewen.
  14. Park CL, Russell BS, Fendrich M, Finkelstein-Fox L, Hutchison M, Becker J. Americans' COVID-19 Stress, Coping, and Adherence to CDC Guidelines. J Gen Intern Med. 2020;35(8):2296-2303. doi: 10.1007/s11606-020-05898-9.
  15. Yurieva LM, Shusterman TI. [COVID-19 Pandemic: Risks to Psychological Wellbeing and Mental Health]. Ukrains'kyi visnyk psykhonevrolohii. 2020;28(2):5-10. https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is2-2020-1. [Article in Ukrainian].
  16. Stone AA, Schneider S, Broderick JE. Psychological stress declines rapidly from age 50 in the United States: Yet another well-being paradox. J Psychosom Res. 2017;103:22-8. doi: 10.1016/j.jpsychores.2017.09.016.
  17. Sahu GK, Upadhyay S, Panna SM. Salivary alphaamylase activity in human beings of different age groups subjected to psychological stress. Indian J Clin Biochem. 2014;29(4):485-90. doi: 10.1007/s12291-013-0388-y.
  18. Shcherbatykh YuV. [Psychology of stress and methods of correction]. St. Petersburg: Piter; 2006. 256 p. [In Russian].
  19. Agaev NA, Kokun OM, Pishko IA, Lozinskaya NS, Ostapchuk VV, Tkachenko VV. [Collection of techniques for diagnosing negative mental states of servicemen]: Methodological guide. Kyiv: Scientific Research Center for Humanitarian Problems
    of the Armed Forces of Ukraine; 2016. 234 p. [In Ukrainian].
  20. Chaban OS, Khaustova OO, Bessheyko VG, Moskalenko OV. [Validation of the "Scale for assessing the quality of life"]. Ukrains'kyi visnyk psykhonevrolohii. 2017;25(1):159-60. [Article in Ukrainian].
  21. Holmes TH, Rahe RH. The Social Readjustment Rating Scale J Psychosom Res. 1967;11(2):213-8.
    doi: 10.1016/0022-3999(67)90010-4.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»