№6(4) 2021
Повернутися у номер
DOI 10.37219/2528-8253-2021-6-04 |
Заболотний Д.І., Луценко В.І., Бєлякова І.А., Холоденко
Т.Ю., Вінничук П.В.,
Градюк Н.М., Шевченко Т.О.
Психоемоційний стан пацієнтів з кохлео-вестибулярними розладами, що виникли
в умовах стресу |
Заболотний Дмитро Ілліч
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка
Національної академії медичних наук Украины»
Директор
Доктор медичних наук, професор, академік НАМН України
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6701512931
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9429-4414
Луценко Віктор Іванович
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка
Національної академії медичних наук України»
Лабораторія клінічної аудіології та вестибулології
Завідувач
Доктор медичних наук
E-mail: vil1954@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6517-2223
Scopus Author ID: 57222327855
Бєлякова Ірина Анатоліївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка
Національної академії медичних наук України»
Лабораторія клінічної аудіології та вестибулології
Провідний науковий співробітник
Кандидат медичних наук
E-mail: irina1954tolay@gmail.com
Холоденко Тетяна Юріївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка
Національної академії медичних наук України»
Вчений секретар
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6578-5799
Scopus Author ID: 6506250388
Вінничук Павло Васильович
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка
Національної академії медичних наук України»
Відділ ЛОР-патології дитячого віку
В.о. завідувача
Кандидат медичних наук
E-mail: vipinlov@gmail.com
Градюк Наталія Миколаївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка
Національної академії медичних наук України»
Лабораторія клінічної аудіології та вестибулології
Молодший науковий співробітник
E-mail: svr_lor@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1298-6420
Шевченко Тетяна Олександрівна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка
Національної академії медичних наук України»
Відділ мікрохірургії вуха та отонейрохірургії
Молодший науковий співробітник
Кандидат медичних наук
E-mail: nuha1977@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-4338-3202 |
Анотація
Актуальність: Запаморочення – один із найпоширеніших симптомів у
медичній практиці. Цей симптом може бути спричинений багатьма
захворюваннями. Одним із факторів, що сприяє появі запаморочень є психічні
розлади (включаючи депресію і тривожність). Проблема психоемоційного стресу
в останні десятиліття набуває все більшої актуальності в світі. Пандемія
COVID-19, яка була оголошена ВООЗ у 2020 р., суттєво поглибила цю проблему.
Численні дослідження свідчать про те, що найбільше від психоемоційного
стресу страждають особи працездатного віку. Відбір шкал і проведення
анкетування в осіб із запамороченнями, що виникли в умовах хронічного
стресу, є актуальним завданням.
Мета роботи: Підвищення ефективності діагностики та лікування
кохлео-вестибулярних розладів, що виникли в умовах стресу та розробка
заходів реабілітації.
Матеріали і методи: Були обстежені 95 пацієнтів віком від 18 до 59
років зі скаргами на запаморочення, що виникли в умовах стресу, і 20 осіб
контрольної групи. 52 пацієнти основної групи також скаржились на шум у
вухах і 35 – на зниження слуху.
Пацієнтам було проведено такі дослідження: аудіометрія у повному обсязі,
слухова адаптація, тести на виявлення центральних слухових розладів,
імпедансометрія, коротколатентні слухові викликані потенціали (КСВП),
вестибулометрія.
Також було проведено анкетування за такими шкалами: опитувальник «Комплексна
оцінка стресу» (автор Ю.В. Щербатих), Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS),
Шкала оцінки якості життя (автор О.С. Чабан) та Шкала соціальної адаптації
Холмса і Рейха.
Для статистичного аналізу були застосовані непараметричні методи. Різницю
при порівнянні двох незалежних сукупностей вважали достовірною при p<0,05.
Результати:Усіх пацієнтів з психогенними запамороченнями було
розподілено на 3 групи в залежності від ступеня вираженості стресу. До 1-ї
групи увійшов 21 (22,1 %) обстежений з помірним стресом, до 2-ї – 35 (36,8
%) з достатньо вираженим стресом і 3-ю групу склали 39 осіб (41,1 %) в стані
сильного стресу (причому 10 з них – на межі виснаження адаптаційних сил
організму). Середні показники, отримані при анкетуванні за опитувальником
«Комплексна оцінка стресу», у осіб 1-ї групи становили 9,0 (10,5-7) балів,
2-ї групи – 17,5 (21-14,5) балів і 3-ї – 34,0 (28-41,5).
Результати анкетування за Госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS)
показали, що в 1-й групі більше ніж у половини досліджуваних за субшкалою
тривоги встановлено норму; в жодного з досліджуваних не виявлено клінічно
вираженої депресії і лише у 3 (14,3 %) виявлено субклінічно виражену
депресію. В 2-й групі тривожний компонент є більш вираженим з переважанням
клінічно вираженої тривоги; депресію встановлено лише у 37,1 % з
переважанням субклінічно вираженої депресії. В 3-й групі за субшкалою
тривоги норму встановлено лише у 2 осіб (5,1 %), причому у більшості
пацієнтів переважала клінічно виражена тривога. За субшкалою депресії
близько третини пацієнтів мають нормальні показники і майже в половини
досліджуваних встановлено субклінічно виражену депресію.
За Шкалою соціальної адаптації Холмса і Рейха у більшості випадків (57
пацієнтів) відмічався низький рівень стресу, у 31 особи відмічався середній
рівень стресу і лише у 7 – високий.
Результати оцінки якості життя за шкалою О.С. Чабана: у 8 категоріях
показники якості життя знижувались обернено пропорційно до підвищення
ступеня вираженості стресу. Найкращі показники були отримані в категорії
задоволеності умовами проживання. Найгірші показники – в категоріях
задоволеності фізичним станом і любов’ю.
Висновки: У 36,8 % досліджуваних встановлено достатньо виражене
напруження емоційних і фізіологічних систем, у 41,1 % – стан сильного стресу
і в 10,5 % – виснаження адаптаційних сил організму.
Пацієнтам із запамороченнями, що виникли в умовах стресу, необхідно
проводити анкетування за допомогою валідизованих шкал: опитувальник
«Комплексна оцінка стресу», Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS) та
Шкала оцінки якості життя. Застосування інших шкал для визначення
психоемоційного стану та рівня якості життя таких пацієнтів є предметом
подальших досліджень.
За даними використаних опитувальників від 7,4 (Шкала соціальної адаптації
Холмса і Рейха) до 78,9 % (Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS)) осіб
працездатного віку, що перебували в умовах стресу, окрім отоларингологічного
лікування, потребують консультації медичного психолога. Ці заходи дадуть
можливість прискорити лікувальний процес і покращити якість життя пацієнтів. |
Ключові слова
психогенні запаморочення, хронічний стрес, Госпітальна шкала тривоги і
депресії (HADS), Шкала оцінки якості життя. |
Література
- Neuhauser HK. Epidemiology of dizziness and vertigo. Nervenarzt.
2009;80(8):887-94.
doi: 10.1007/s00115-009-2738-9.
- Neuhauser HK. The epidemiology of dizziness and
vertigo. Handb Clin Neurol. 2016;137:67-82.
doi:
10.1016/B978-0-444-63437-5.00005-4.
- Murdin L, Schilder AGM. Epidemiology of balance symptoms and disorders in the community: a
systematic review. Otol Neurotol. 2015;36(3):387-92. doi: 10.1097/MAO.0000000000000691.
- Chan Y. Differential diagnosis of dizziness. Curr
Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2009;17(3):
200-3.
doi: 10.1097/MOO.0b013e32832b2594.
- Wipperman J. Dizziness and vertigo. Prim Care.
2014;41(1):115-31. doi: 10.1016/j.pop.2013.10.
004.
- Karatas M. Central vertigo and dizziness: epidemiology, differential diagnosis, and common causes. Neurologist. 2008;14(6):355-64. doi: 10.1097/NRL.0b013e31817533a3.
- Post RE, Dickerson LM. Dizziness: a diagnostic
approach. Am Fam Physician. 2010;82(4):361-8.
- Bazarov VG. [Clinical vestibulometry]. Kyiv:
Zdorovia; 1988. 200 p. [In Russian].
- Dieterich M, Staab JP, Brandt T. Functional (psychogenic) dizziness. Handb Clin Neurol.
2016;139:447-68. doi:10.1016/B978-0-12-801772-2.00037-0.
- Popkirov S, Staab JP, Stone J. Persistent posturalperceptual dizziness (PPPD): a common, characteristic and treatable cause of chronic dizziness.
Pract Neurol. 2018;18(1):5-13. doi: 10.1136/practneurol-2017-001809.
- Kelm Z, Klapchar K, Kieliszak CR, Selinsky C. Psychogenic Dizziness:
An Important but Overlooked Differential Diagnosis in the Work up of
the Dizzy Patient. J Am Osteopath Assoc.
2018;118(5):e22-e27. doi: 10.7556/jaoa.2018.066.
- Roh KJ, Kim MK, Kim JH, Son EJ. Role of Emotional Distress in Prolongation of Dizziness: A
Cross-Sectional Study. J Audiol Otol. 2017;22
(1):6-12. doi: 10.7874/jao.2017.00290.
- McEwen BS. Protective and damaging effects of
stress mediators: central role of the brain. Dialogues Clin Neurosci. 2006;8(4):367-81. doi: 10.
31887/DCNS.2006.8.4/bmcewen.
- Park CL, Russell BS, Fendrich M, Finkelstein-Fox
L, Hutchison M, Becker J. Americans' COVID-19
Stress, Coping, and Adherence to CDC Guidelines.
J Gen Intern Med. 2020;35(8):2296-2303. doi:
10.1007/s11606-020-05898-9.
- Yurieva LM, Shusterman TI. [COVID-19 Pandemic: Risks to Psychological Wellbeing and Mental
Health]. Ukrains'kyi visnyk psykhonevrolohii.
2020;28(2):5-10. https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is2-2020-1. [Article in Ukrainian].
- Stone AA, Schneider S, Broderick JE. Psychological stress declines
rapidly from age 50 in the United States: Yet another well-being paradox. J Psychosom Res. 2017;103:22-8. doi: 10.1016/j.jpsychores.2017.09.016.
- Sahu GK, Upadhyay S, Panna SM. Salivary alphaamylase activity in human beings of different
age groups subjected to psychological stress. Indian J Clin Biochem. 2014;29(4):485-90. doi: 10.1007/s12291-013-0388-y.
- Shcherbatykh YuV. [Psychology of stress and
methods of correction]. St. Petersburg: Piter; 2006.
256 p. [In Russian].
- Agaev NA, Kokun OM, Pishko IA, Lozinskaya
NS, Ostapchuk VV, Tkachenko VV. [Collection of
techniques for diagnosing negative mental states of
servicemen]: Methodological guide. Kyiv: Scientific Research Center for Humanitarian Problems
of the Armed Forces of Ukraine; 2016. 234 p. [In
Ukrainian].
- Chaban OS, Khaustova OO, Bessheyko VG,
Moskalenko OV. [Validation of the "Scale for assessing the quality of life"]. Ukrains'kyi visnyk
psykhonevrolohii. 2017;25(1):159-60. [Article in
Ukrainian].
- Holmes TH, Rahe RH. The Social Readjustment
Rating Scale J Psychosom Res. 1967;11(2):213-8.
doi: 10.1016/0022-3999(67)90010-4.
|
|