НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№6(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-6-26

Шидловська Т.А., Шидловська Т.В., Куреньова К.Ю., Шевцова Т.В.,
Пойманова О.С.
Показники стану периферичного та центрального відділів слухового аналізатора за даними порогової тональної аудіометрії та акустичної імпедансометрії у учасників бойових дій з різним перебігом сенсоневральної приглухуватості
Шидловська Тетяна Анатоліївна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Зав. лабораторії голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
E-mail: lorprof3@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Шидловська Тамара Василівна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Лабораторія голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
E-mail: doctor_sh@ukr.net

Куреньова Катерина Юріївна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Лабораторія голосу та слуху
Старший науковий співробітник
Кандидат медичних наук.
E-mail: ketlor@bigmir.net

Шевцова Тетяна Василівна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Лабораторія голосу та слуху
Науковий співробітник
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua

Пойманова Олена Сергіївна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Лабораторія голосу та слуху
Молодший науковий співробітник
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua

Анотація

Мета: дослідження характеристик акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів у взаємозв’язку з даними порогової тональної аудіометрії у учасників бойових дій з різною динамікою перебігу сенсоневральної приглухуватості.
Матеріали і методи: Було проведено дослідження характеристик акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів (АРВМ) і показників порогової тональної аудіометрії у учасників бойових дій з різною динамікою перебігу сенсоневральної приглухуватості. Обстежено 60 військовослужбовців: 1-а група (30 осіб) з позитивною динамікою після лікування, 2-а група (30 осіб) з прогресуючим перебігом СНП та 15 осіб контрольної групи.
Результати та обговорення: Проведене дослідження показало, що у пацієнтів, які отримали бойову акутравму, спостерігаються достовірні зміни якісних і кількісних характеристик рефлексу за даними АРВМ, що може свідчити про те, що у них відбуваються порушення в стовбуромозковому відділі слухового аналізатора. У пацієнтів з прогресуючим перебігом СНП ці порушення мають більшу вираженість.
Так, у них спостерігається достовірне (p<0,01) зниження амплітуди не тільки порівняно з контролем, але і з показниками групи з позитивною динамікою. Крім того, у осіб з прогресуючим перебігом СНП (2-а група) спостерігається більша «диссоціація» АРВМ – більша кількість пацієнтів з відсутнім АРВМ, «асиметричним» АРВМ.
При обстеженні пацієнтів з бойовою акутравмою ми рекомендуємо досліджувати як периферичний (за даними порогової тональної аудіометрії), так і стовбуромозковий (за даними АРВМ) відділ слухової системи, що дозволить не тільки виявити порушення і призначити необхідне лікування, а і оцінити тяжкість і прогнозувати перебіг сенсоневральних розладів у таких хворих. Отже, АРВМ і його амплітудні показники доцільно використовувати в якості діагностичних та прогностичних критеріїв при проведенні експертних обстежень даної категорії хворих.
Висновки:
1. При бойовій акутравмі відбуваються порушення як в периферичному відділі слухового аналізатора – за даними порогової тональної аудіометрії, так і в центральних (стовбуромозковому) – за даними АРВМ.
2. При бойовій акутравмі відбувається достовірне (p<0,01) зниження амплітуди АРВМ, більш виражене у осіб з прогресуючою СНП.
3. «Асиметрія» АРВМ, виражене зниження амплітуди акустичного рефлексу, «дисоціація» показників акустичного рефлексу з результатами аудіометричного обстеження є не тільки типовою ознакою ураження слухового аналізатора у бійців з акутравмою, але і може бути прогностичним маркером та одним з критеріїв визначення тяжкості перебігу сенсоневральних порушень у даної категорії хворих.
4. При обстеженні пацієнтів з бойовою акутравмою доцільно досліджувати характеристики АРВМ.

Ключові слова

акустична травма, сенсоневральна приглухуватість, тональна порогова аудіометрія, акустична імпедансометрія, характеристики акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів.


Література

  1. Shidlovska TA, Petruk LG. [Data of the subjective audiometry in individuals who have been in the antiterrorist operation zone]. Zhurnal ushnyh, nosovyh i gorlovyh boleznej. 2015;(3):56-63. Available from: http://www.lorlife. kiev.ua/2015/2015_3_56.pdf. [Article in Ukrinian].
  2. Shidlovskaya TA, Shidlovskaya TV, Kureneva EYu, Petruk LG. [Acoustic impedancemetry in persons who received an acoustic injury in the antiterrorist operation area]. Otorinolaryngology. Eastern Europe. 2016;6(3):499-500. [Article in
    Russian].
  3. Shydlovska TA, Kureneva KYu, Petruk LG. [Indices of the impedance audiometry in patients who have received acoustic trauma in the antiterrorist operation area]. Zhurnal ushnyh, nosovyh i gorlovyh boleznej. 2016(2):28-39. Available from:
    http://www.lorlife.kiev.ua/2016/2016_2_28.pdf. [Article in Ukrinian].
  4. Das S, Bakshi SS, Seepana R. Demystifying autoimmune inner ear disease. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2019;276(12):3267-74. doi: 10.1007/s00405-019-05681-5.
  5. Наmmershlag V. Über die Reflex-bewegung des muskulustenzor tympani und ihre zentralen Bahnen. Arch Ohrenheilk. 1998;47:261-75.
  6. Kawase T, Hidaka H, Ikeda K, Hashimoto S, Takasaka T. Acoustic reflex threshold and loudness in patients with unilateral hearing losses. Eur Arch Otorhinolaryngol. 1998;255(1):7-11. doi: 10.1007/s004050050013.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»