НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№6(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-6-74

Цепколенко А.В.
Обонятельная дисфункция: распространённость, диагностика и лечение 
Цепколенко Олександра Володимирівна
Одеський національний медичний університет
Аспірант кафедри оториноларингології
E-mail: al.tsepkolenko@gmail.com

Анотація

Запахи впливають на життєдіяльність організму, загальний психофізіологічний стан. Нюх відіграє важливу роль у регуляції поведінки людини. Наприклад, нюховий імпульс досягає мозку швидше, ніж больовий, і керує нами дуже ефективно, незалежно від цього, усвідомлюється він чи ні.
Запахи здатні змінювати роботу різних систем організму: впливають на ритм нашого дихання, збудливість м'язів, роботу мозку та всю нервову систему. Нюх впливає на лімбічну систему – відділ головного мозку, який контролює голод, почуття агресії, сексуальні емоції та інші «тварини» почуття людини.
Ольфакторна дисфункція (ОД) порушує інформаційну та керуючу ролі пахучих речовин (атрактантів, репелентів, феромонів), що дезорганізує виконання харчової, статевої, охоронної, орієнтовної функцій. Для людей деяких спеціальностей (дегустатор, парфумер, кухар) зниження нюху може означати втрату роботи та соціальну дезадаптацію.
Скарги на проблеми зі смаковим сприйняттям найчастіше відображають саме порушення нюху, оскільки смак низки продуктів харчування (шоколад, кава, ваніль, полуниця та ін.) насправді залежить від стимуляції нюху летючими компонентами, які потрапляють у носоглотку при ковтанні.
Мета дослідження: зорієнтувати оториноларинголога в інформаційному потоці щодо проблеми нюхової дисфункції, її поширеності, діагностики та лікування.
Матеріали та методи: У ЄС з 1995 р. сертифіковано тест Sniffin' Sticks test (Сніффін Стікс тест, ССТ), який використовують у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Італії. Запахи пропонуються у вигляді фломастерів, у яких пахуча речовина займає місце барвника. Існує версія з 16 запахами з розширеного тесту [екстендид] або з 12 запахами [скринінг]. Тест добре валідований і може, на відміну від CCSIT, застосовуватися багаторазово, термін зберігання становить 0,5-1 рік, залежно від інтенсивності використання. Тест може бути застосований хворими самостійно. Дослідження складається з трьох етапів: пороговий тест (THR) – визначення мінімальної концентрації запаху, яку відчуває пацієнт; дискримінаційний тест (D) – спрямований на виявлення можливостей пацієнта розрізняти запахи; ідентифікаційний тест (I) – на впізнання запаху.
"University of Pennsylvania Smell Identification Test" (UPSIT) – тест використовується виключно для ідентифікації 40 запахів (деякі мало відомі за межами Північної Америки). Пахкі речовини мікрокапсульовані на папері у формі прямокутника і вивільняються в результаті тертя при проведенні поверх нього простим олівцем. Пацієнту надається 4 варіанти відповідей. У нормі здоровий чоловік правильно визначає 34-40 запахів, здорова жінка – 35-40. Якщо обстежуваний набирає 18 і менше балів, то вважається, що має повну втрату нюху.
Тест-система – одноразова та дорога.
Цифрова об'ємна томографія (ЦОТ). Інформативним виявилося ЦОТ візуалізація нюхової щілини, верхньої носової раковини, конфігурації нюхової щілини.
Результати та обговорення: В огляді обговорено унікальні властивості ольфакторного епітелію та потенційне використання нюхових епітеліальних трансплантатів для відновлення нюхової функції.
Постійна популяція проліферуючих протягом усього життя організму мультипотентних стовбурових клітин знаходиться в нюховому епітелії ссавців. Клітини, що утворюються при розподілі, проходять кілька стадій диференціації і заміщають нюхові рецепторні нейрони, що гинуть. Нейральні стовбурові клітини виділені з нюхової області слизової оболонки людини, щурів та мишей. Саме ця популяція нейральних стовбурових клітин досліджується як аутологічний матеріал для трансплантації та майбутнього використання нюхових трансплантатів як потенційний метод відновлення нюху. Нюховий епітелій виживає при пересадці в різні області головного мозку, може бути щеплений безпосередньо до нюхової цибулини.
Висновки: Новий напрямок лікування ольфакторної дисфункції пов'язаний з технологіями клітинної терапії, наприклад, з використанням збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) – плазми, в якій концентрація тромбоцитів у кілька разів перевищує нормальну. Термін ЗТП є легітимним при концентрації від 700 тис. до 1 млн. тромбоцитів в 1 мкл плазми (фізіологічна концентрація тромбоцитів в плазмі – (180-360) х109 на літр). ЗТП використовується для прискорення регенерації тканин, зменшення утворення рубців, стимуляції ангіогенезу, як місцевий антисептичний засіб. Спектр фармакологічної дії ЗТП обумовлений факторами росту: фактор тромбоцитарного росту (PDGF), трансформуючий фактор росту (TGF-β), фактор росту ендотелію судин (VEGF), фактор росту епітелію (EGF), фактор росту фібробластів (FGF), інсуліноподібний фактор росту (IGF). Активна секреція цих факторів росту тромбоцитами починається протягом 10 хв. після активації (стимулом активації може бути практично будь-які зміни навколишнього середовища, аж до простого механічного навантаження),
при цьому більше 95% попередньо синтезованих факторів росту секретується протягом 1 години.

Ключові слова

ольфакторна дисфункція, викривлення носової перегородки, відновлення нюху, збагачений тромбоцитами фібрин, клітинна терапія.


Література

  1. Akulov AYe, Romashchenko AV, Shevelev OB, Petrovskiy DV, Savelov AA, Moshkin MP. [Functional magnetic resonance imaging study of neuronal response to odor stimuli in control and LP C-stimulated mice]. Vavilov Journal of Genetics and Breeding. 2015;19(4):420-6. [Article in Russian]. https://doi.org/10.18699/VJ15.055.
  2. Antokhina NYu, Vasilenko FI. [Assessment of the main indicators of the functions of the limbic system of the brain, taste and smell of patients with periodontitis]. Vestnik YUUrGU. Seriya Obrazovaniye, zdravookhraneniye, fizicheskaya kul'tura.
    2015;15(3):60-6. [Article in Russian]. https://doi.org/10.14529/ozfk150309.
  3. Balyabin AV, Mukhina IV, Balyabin AV, Mukhina IV, Mukhina IV, Mukhina IV. [Transplantation of autologous neural stem cells of the olfactory epithelium in the treatment of the consequences of severe traumatic brain injury]. Mezhdunarodnyy
    zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovaniy. 2015;12(part 9):1606-12. [Article in Russian].
    URL: https://appliedresearch.ru/ru/article/view?id=8202.
  4. Bogdanov VV, Zavadskiy AV, Bogdanov VV. [Smell disorders and quality of life]. Rhinology. 2012; 4:65-71. [Article in Russian].
  5. Bogdanov VV, Zavadskiy AV, Bogdanov VV. [Anatomophysiological features of the olfactory analyzer and modern methods for diagnosing olfactory disorders]. Rhinology. 2013; 3:65-82. [Article in Russian]
  6. Bukreyev NS. [Research in the field of smell and smell in recent times]. Scientific notes of RSSU.2016;15(2(135):14-
    21.https://doi.org/10.17922/2071-5323-2016-15-2-14-21. [Article in Russian]
  7. Voznesenskaya AYe, Klyuchnikova MA, Rodionova YEI, Voznesenskaya VV. [Human olfaction disorders as a marker of neurodegenerative diseases]. Sensorysystems. 2011;25(1):17-31. [Article in Russian]
  8. Gevorkov AR, Boyko AV, Volkova YEe, Shashkov SV. [Prevalence, clinical significance and possibilities of correction of disorders of smell and taste perception in patients with cancer]. Head and neck tumors. 2019;9(2):53-65. [Article in Russian]. https://doi.org/10.17650/2222-1468-2019-9-2-53-65.
  9. Gol'bin DA, Cherekayev VA. [Variability and agerelated features of the anatomy of the median structures of the anterior skull base]. Zhurnal Voprosy Neirokhirurgii Imeni N.N. Burdenko 2018;82(1):102-10. [Article in Russian].
    https://doi.org/10.17116/neiro2018821102-110.
  10. Omaraliyeva DA, Beyshenova MU, Narmatova KK. [Treatment of dysosmia: modern views]. Vestnik of KSMA named after I.K. Akhunbaev. 2017;78(1):13-24. [Article in Russian].
  11. Romashchenko AV, Petrovskiy DV, Moshkin MP. [Congruence of intranasal aerodynamics and functional heterogeneity of the olfactory epithelium]. Zhurn. obshchey biologii. 2017;78(1):13-24. [Article in Russian].
  12. Savvateyeva DM. Clinical features of peripheral olfactory disorders [dissertation]. Moscow: Moskovskaya med. akademiya; 2011. 83 р. [In Russian].
  13. Tsyvkina AA, Luss LV, Tsarev SV. [Longidaza in the complex therapy of polyposis rhinosinusitis in patients with asthmatic triad]. Russian Journal of Allergy. 2011;1(1):45-9. [Article in Russian].
  14. Shushlyapina NO, Zhuravlev AS, Nosova YAV. [Treatment of dysosmia in some rhinological diseases]. Otorhinolaryngology Eastern Europe. 2016;6(1):120-8. [Article in Russian]. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8502.
  15. Adam-Darque A, Grouiller F, Vasung L, Ha-Vinh Leuchter R, Pollien P, Lazeyras F, Hüppi PS. fMRI-based Neuronal Response to New Odorants in the Newborn Brain. Cereb Cortex. 2018;28(8):2901-7. doi: 10.1093/cercor/bhx167.
  16. Aydoğdu I, Atar Y, Aydoğdu Z, Saltürk Z, Ataç E, Doğan Ö, Üstün O, Uyar Y. Comparison of Olfactory Function and Quality of Life With Different Surgical Techniques for Nasal Septum Deviation. J Craniofac Surg. 2019;30(2):433-6. doi:10.1097/SCS.0000000000005109.
  17. Choi YS, Ryu YJ, Rhee J, Seok J, Han S, Jin HR, Kim DW. Clinical Implications of Septal Deviation in Lateralized Olfaction. Clin Exp Otorhinolaryngol. 2016;9(1):39-43. doi: 10.21053/ceo.2016.9.1.39.
  18. Costanzo RM, Yagi S. Olfactory epithelial transplantation: possible mechanism for restoration of smell. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2011;19(1):54-57. doi: 10.1097/MOO.0b013e328341e242
  19. Dąbrowska-Bień J, Skarżyński PH, Gwizdalska I, Łazęcka K, Skarżyński H. Complications in septoplasty based on a large group of 5639 patients. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2018;275:1789-94. doi: 10.1007/s00405-018-4990-8.
  20. Damm M, Schmitl L, Müller CA, Welge-Lüssen A, Hummel T. [Diagnostik und Therapie von Riechstörungen [Diagnostics and treatment of olfactory dysfunction]. HNO. 2019;67(4):274-281. doi: 10.1007/s00106-019-0614-x. [Article in German].
  21. Elbistanli MS, Koçak HE, Çelik M, Acipayam H, Alakhras WME, Koç AK, Evren C. Significance of Medial Osteotomy on the Olfactory Function in Patients Who Underwent Septorhinoplasty. J Craniofac Surg. 2019;30(2):e106-e109. doi:10.1097/SCS.0000000000004953.
  22. Gigante F, Albanese PG, Spada D, Voti AL, Castro V, Andaloro C. Radiotherapy-related nasal and olfactory dysfunction among head and neck cancer patients: a cohort study. Euromediterr Biomed J. 2019;14(20):85-9. doi: 10.3269/1970-
    5492.2019.14.20.
  23. Green WW, Uytingco CR, Ukhanov K, Kolb Z, Moretta J, McIntyre JC, Martens JR. Peripheral Gene Therapeutic Rescue of an Olfactory Ciliopathy Restores Sensory Input, Axonal Pathfinding, and Odor-Guided Behavior. J Neurosci. 2018 Aug;38(34):7462-7475. doi: 10.1523/JNEUROSCI.0084-18.2018.
  24. Haxel BR. Recovery of olfaction after sinus surgery for chronic rhinosinusitis: A review. Laryngoscope. 2019;129(5):1053-9. doi:10.1002/lary.27764.
  25. Haytoğlu S, Dengiz R, Muluk NB, Kuran G, Arikan OK. Effects of septoplasty on olfactory function evaluated by the brief smell identification test: a study of 116 patients. Ear Nose Throat J. 2017;96(10-11):433-8. doi:10.1177/0145561317096010-1123.
  26. Keros P. [On the practical value of differences in the level of the lamina cribrosa of the ethmoid]. Z Laryngol Rhinol Otol. 1962;41:809-13. [Article in German]. doi: 10.1007/s12070-019-01716-9.
  27. Kollndorfer K, Fischmeister FP, Kowalczyk K, Hoche E, Mueller CA, Trattnig S, et al. Olfactory training induces changes in regional functional connectivity in patients with long-term smell loss. NeuroImage Clin. 2015;9:401-10. doi:10.1016/j.nicl.2015.09.004.
  28. Kurtenbach S, Goss GM, Goncalves S, Choi R, Hare JM, Chaudhari N, Goldstein BJ. Cell-Based Therapy Restores Olfactory Function in an Inducible Model of Hyposmia. Stem Cell Reports. 2019;12(6):1354-65. doi:10.1016/j.stemcr.2019.05.001.
  29. Li C, Jiang J, Kim K, Otto BA, Farag AA, Cowart BJ, et al. Nasal Structural and Aerodynamic Features That May Benefit Normal Olfactory Sensitivity. Chem Senses. 2018;43(4):229-37. doi: 10.1093/chemse/bjy013.
  30. Masala C, Käehling C, Fall F, Hummel T. Correlation between olfactory function, trigeminal sensitivity, and nasal anatomy in healthy subjects. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2019;276(6):1649-54. doi: 10.1007/s00405-019-05367-y.
  31. Mavrogeni P, Kanakopoulos A, Maihoub S, Krasznai M, Szirmai A. Anosmia treatment by platelet rich plasma injection. Int Tinnitus J. 2017;20(2):102-5. doi: 10.5935/0946-5448.20160019.
  32. Murphy C, Doty RL, Duncan HJ. Clinical disorders of olfaction. In: Doty RL, ed. Handbook of Olfaction and Gustation. New York: Marcel Dekker; 2003. p. 461-78.
  33. Navarrete Álvaro ML, Ortiz N, Rodriguez L, Boemo R, Fuentes JF, Mateo A, et al. Pilot study on the efficiency of the biostimulation with autologous plasma rich in platelet growth factors in otorhinolaryngology: otologic surgery (tympanop-
    lasty type I). ISRN Surg. 2011;2011:451020. doi: 10.5402/2011/451020.
  34. Pade J, Hummel T. Olfactory function following nasal surgery. Laryngoscope. 2008;118(7):1260-4.
    doi: 10.1097/MLG.0b013e318170b5cb.
  35. Riga M, Chelis L, Papazi T, Danielides V, Katotomichelakis M, Kakolyris S. Hyposmia: an underestimated and frequent adverse effect of chemotherapy. Support Care Cancer. 2015;23(10):3053-8. doi: 10.1007/s00520-015-2675-z.
  36. Rimmer J, Hellings P, Lund VJ, Alobid I, Beale T, Dassi C, et al. European Position Paper on Diagnostic Tools in Rhinology. Rhinology. 2019;57 (Suppl S28):1-41. doi: 10.4193/Rhin19.410.
  37. Rombaux P, Mouraux A, Bertrand B, Nicolas G, Duprez T, Hummel T. Olfactory function and olfactory bulb volume in patients with postinfectious olfactory loss. Laryngoscope. 2006;116(3):436-9. doi:10.1097/01.MLG.0000195291.36641.1E.
  38. Schwob JE, Jang W, Holbrook EH, Lin B, Herrick DB, Peterson JN, et al. Stem and progenitor cells of the mammalian olfactory epithelium: Taking poietic license. J Comp Neurol. 2017;525(4):1034-54. doi: 10.1002/cne.24105.
  39. Scott JW, Sherrill L, Jiang J, Zhao K. Tuning to odor solubility and sorption pattern in olfactory epithelial responses. J Neurosci. 2014;34(6):2025-36. doi: 10.1523/JNEUROSCI.3736-13.2014.
  40. Sharif-Askary B, Carlson AR, Van Noord MG, Marcus JR. Incidence of Postoperative Adverse Events after Rhinoplasty: A Systematic Review. Plast Reconstr Surg. 2020;145(3):669-84. doi: 10.1097/PRS.0000000000006561.
  41. Sorokowska A, Sorokowski P, Karwowski M, Larsson M, Hummel T. Olfactory perception and blindness: a systematic review and meta-analysis. Psychol Res. 2019;83(8):1595-1611. doi: 10.1007/s00426-018-1035-2.
  42. Spotten L, Corish C, Lorton C, Dhuibhir PU, O'Donoghue N, O'Connor B, et al. Subjective taste and smell changes in treatment-naive people with solid tumours. Support Care Cancer.2016;24(7):3201-8. doi:10.1007/s00520-016-3133-2.
  43. Tong JY, Wong A, Zhu D, Fastenberg JH, Tham T. The Prevalence of Olfactory and Gustatory Dysfunction in COVID-19 Patients: A Systematic Review and Meta-analysis. Otolaryngol Head Neck Surg. 2020;163(1):3-11. doi:10.1177/0194599820926473.
  44. Trimmer C, Keller A, Murphy NR, Snyder LL, Willer JR, Nagai MY, et al. Genetic variation across the human olfactory receptor repertoire alters odor perception. Proc Natl Acad Sci USA. 2019;116(19):9475-80. doi: 10.1073/pnas.1804106115.
  45. Tutar B, Ekincioglu E, Karaketir S, Berkiten G, Saltürk Z, Arkan ME, et al. The impact of plateletrich fibrin (PRF) on olfactory function and pain after septoplasty operations. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2020;277(4):1115-20. doi:10.1007/s00405-020-05839-6.
  46. Valsamidis K, Printza A, Titelis K, Constantinidis J, Triaridis S. Olfaction and quality of life in patients with nasal septal deviation treated with septoplasty. Am J Otolaryngol. 2019;40(5):747-54. doi: 10.1016/j.amjoto.2019.07.008.
  47. Valsamidis K, Printza A, Constantinidis J, Triaridis S. The Impact of Olfactory Dysfunction on the Psychological Status and Quality of Life of Patients with Nasal Obstruction and Septal Deviation. Int Arch Otorhinolaryngol. 2020;24(2):e237-
    e246. doi: 10.1055/s-0040-1701269.
  48. Yan CH, Mundy DC, Patel ZM. The use of platelet-rich plasma in treatment of olfactory dysfunction: A pilot study. Laryngoscope Investig Otolaryngol. 2020;5(2):187-193. doi: 10.1002/lio2.357.
  49. Yasak AG, Yigit O, Araz Server E, Durna Dastan S, Gul M. The effectiveness of platelet-rich plasma in an anosmia-induced mice model. Laryngoscope. 2018;128(5):E157-E162. doi: 10.1002/lary.27029.
  50. Zou LQ, Linden L, Cuevas M, Metasch ML, Welge-Lüssen A, Hähner A, et al. Self-reported mini olfactory questionnaire (Self-MOQ): A simple and useful measurement for the screening of olfactory dysfunction. Laryngoscope. 2020;130 (12):E786-E790. Doi: 10.1002/lary.28419.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»