НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№1-2(5) 2022

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2022-1-04

Шидловська Т.А., Шидловська Т.В., Козак М.С., Овсяник К.В., Петрук Л.Г.
Показники реоенцефалографії при повторних акутравматичних ураженнях в реальних бойових умовах
Шидловська Тетяна Анатоліївна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Зав. лабораторії голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
E-mail: lorprof3@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Шидловська Тамара Василівна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Лабораторія голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
E-mail: doctor_sh@ukr.net

Козак Микола Савович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Провідний науковий співробітник лабораторії професійних порушень голосу та слуху (з групою фоніатрії)
Доктор медичних наук
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua

Овсянік Катерина Валеріївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної Академії медичних наук України»
Лабораторія голосу та слуху
Кандидат біологічних наук
Email: amtc@kndio.kiev.ua
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-7670-0861

Петрук Любов Григорівна
Військово-медичний клінічний Центр Південного регіону
Відділення оториноларингології
Кандидат медичних наук
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0002-1261-7054

Анотація

Актуальність: У пацієнтів, які отримали акутравму в зоні бойових дій, часто спостерігається повторна акутравма. У таких пацієнтів доцільно діагностувати порушення церебральної гемодинаміки для своєчасного цілеспрямованого надання медичної допомоги.
Мета роботи: оцінити кількісні та якісні показники реоенцефалографії у військовослужбовців, які отримали повторну акутравму в реальних бойових умовах.
Матеріали і методи: Нами було проаналізовано показники реоенцефалографії 52 хворих з повторною акутравмою та 15 здорових нормально чуючих осіб.
Результати: При якісній оцінці реограм обстежених хворих нами були виявлені ознаки порушення кровообігу головного мозку як в каротидній (FM), так і в вертебрально-базилярній (OM) системах.
У 28,3 % обстежених військовослужбовців ми спостерігали підвищення тонусу мозкових судин з явищами ангіоспазму. Утруднення венозного відтоку мало місце в 72,1 % випадків в каротидній системі і в 87,6 % – у вертебрально-базилярній. Серед досліджуваних хворих ми також часто реєстрували зниження тонусу мозкових судин (25,7 %) та випадки атонічної кривої (24,1 %). Значною була частка пацієнтів з
нестійким судинним тонусом зі схильністю до його підвищення (47,4 %) або до зниження (27,7 %) у обох системах мозкового кровообігу. Що стосується пульсового кровонаповнення, то у хворих на акутравму було зафіксовано (58,2 %) випадків його зниження в каротидній системі і (89,7 %) в вертебральнобазилярному басейні. У вертебрально-базилярній системі у обстежених військовослужбовців також відмічалась асиметрія РЕГ-кривих (12,1 %).
Аналіз кількісних показників РЕГ в каротидній та вертебрально-базилярній системах у досліджуваних осіб порівняно з контрольною групою (К) виявив таке. У обстежених хворих мали місце зміни тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку, а також зниження пульсового кровонаповнення, про що свідчили достовірні зміни показників α, дикротичного (ДКІ), діастоличного (ДСІ) і реографічного (Рі)
індексів РЕГ-кривої. Так, у вертебрально-базилярній системі показник Рі, що характеризує пульсове кровонаповнення, був 0,57±0,04 (Р<0,01) (при нормі 1,19±0,03), а ДКІ дорівнював 59,63±1,18 % (Р<0,01) (при нормі 51,2±1,4 %).
Отже, у хворих з повторною акутравмою мають місце виражені порушення у стані мозкового кровообігу, особливо у вертебрально-базилярному басейні.
Висновки: У бійців, які отримали повторну акутравму у зоні бойових дій за даними реоенцефалографії спостерігаються виражені порушення мозкового кровообігу, при цьому переважають утруднення венозного відтоку, зниження пульсового кровонаповнення, тенденція до зниження та нестійкий тонус мозкових судин.
У обстежених бійців з повторною акутравмою мають місце достовірні (P<0,05) відхилення від норми у показниках ДКІ, ДСІ та Рі, особливо в вертебрально-базилярному басейні. Це свідчить про виражені порушення мозкового кровообігу, венозного відтоку та зниження пульсового кровонаповнення при повторній бойовій акутравмі.
При повторній бойовій акутравмі мають місце виражені екстрауральні порушення з боку мозкового кровообігу, що потребує врахування під час надання медичної допомоги таким пацієнтам.

Ключові слова

слуховий аналізатор, сенсоневральна приглухуватість, акутравма, церебральна гемодинаміка.


Література

  1. Berezniuk VV, Zaitsev AV, Lischenko DV. [Peculiarities of rendering assistance in case of damage to the hearing organ due to baroacoustic trauma]. Zhurnal ushnyh, nosovyh i gorlovyh boleznej. 2015;(5-с):8-9. [Article in Russian].
  2. Honeth L, Strom P, Ploner A, Bagger-Sjöbäck D, Rosenhall U, Nyrén O. Shooting history and presence of high-frequency hearing impairment in Swedish hunters: A cross-sectional internet – based observational study. Noise Health. 2015; 17(78):273-81. doi: 10.4103/1463-1741. 165043.
  3. Jain S, Dwarkanath VM. Effect of tinnitus lokationon the psychoacoustic measures of hearing. Hear Bal Commun. 2016;14(1):8-19. https://doi.org/10.3109/21695717.2016.1099885.
  4. Komarov MV, Khozin RSh. [Features of tactics for mine and explosive trauma of the middle and inner ear in a multidisciplinary hospital]. Modern medicine. 2017;7(3):41-3. [Article in Russian].
  5. Kuznetsov MS, Logatkin SM, Ryzhikov MA. [Acoustic trauma in military personnel after training firing and its treatment]. Tavrichesky medical and biological bulletin, 20177;20(3):111-6. [Article in Russian].
  6. Petruk LG. [Sensorineural and hemodynamic disorders in acoustic trauma] [dissertation]. Kiev; 2014: 20 p. [In Ukrainian].
  7. Shidlovska TA, Kozak MS, Ovsyanik KV, Petruk LG. [State of cerebral circulation in persons who received acoustic trauma in the zone of antiterroristic operation]. Environment & Health. 2017; (1):34-7. [Article in Ukrainian].
  8. Shуdlovska TA, Petruk LG. Data of subjective audiometry in persons who were in the area of anti-terrorist operation. Zhurnal ushnyh, nosovyh i gorlovyh boleznej. 2015;(3):56-63. [Article in Ukrainian].
  9. Shydlovska TA, Petruk LG. Acoustic trauma in zone of combat actions. Medical care for sensorineural hearing impairment: diagnostic, treatment,
    phasing, prevention. Kiyv: Logos; 2020; 80 р. [In Ukrainian].
  10. Shydlovska TA, Shydlovska TV, Petruk LG. Correlation between the main parameters SLAEP and rheoencephalography in patients with acoustic
    trauma. Otorhinolaryngology. 2019;2(2-3):4-13. doi 10.37219/2528-8253-2019-2-04. [Article in Ukrainian].
  11. Shydlovska TA, Shydlovska TV, Petruk LG. Acoust ic trauma in the combat zone. Providing medical care for sensorineural hearing disorders: diagnosis, treatment, stages, prevention. Guidelines. Kyiv: News. 64 p. [In Ukrainian].
  12. Shydlovska TA, Shydlovska TV, Kozak MS, Kurenyova KYu, Ovsyanik KV, Shevtsova TV, Poimanova OS, Kuzmuk IO, Petruk LG, Moroz OV. Providing medical care to servicemen with sensorineural hearing impairments due to acutrauma in the combat zone: diagnosis, treatment, stages, prevention. Kyiv:2017;60 p. [In Ukrainian].
  13. Zenkov LR, Ronkin MA. [Functional diagnosis of nervous diseases]. Moscow;2004:488 p. [In Russian].
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»