ЖУРНАЛ ВУШНИХ, НОСОВИХ І ГОРЛОВИХ ХВОРОБ
ЖУРНАЛ ВУШНИХ, НОСОВИХ І ГОРЛОВИХ ХВОРОБ ЖУРНАЛ ВУШНИХ, НОСОВИХ І ГОРЛОВИХ ХВОРОБ
 
 

Історична довідка

| рус | eng |



У 1924 р. отоларингологи країни отримали новий журнал по своїй спеціальності: в Дніпропетровську почав друкуватись «Журнал ушных, носовых и горловых болезней». Усього за 2 роки до цього спеціальним декретом було введено обов’язкове викладання оториноларингології у всіх медичних ВУЗах, і спеціальність, що тільки почала ставати на ноги, одержала нову потужну підтримку, нові можливості для свого розвитку. До цього в державі видавалося тільки 2 журнали з оториноларингології — «Русская отоларингология» та «Вестник риноларингоотиатрии». Проф. С.М. Компанієць виступив з ініціативою створення ще одного друкованого органа з нашої спеціальності. Дозвіл на видання «Журнала ушных, носовых и горловых блезней» російською мовою було отримано.

Найвидатніші спеціалісти, керівники відомих кафедр оториноларингології — В.Г. Воячек, Л.І. Свержевський, М.Ф. Титович, Є.М. Малютін, Л.Т. Левін – у якості співредакторів надавали допомогу проф. С.М. Компанійцю, котрий був постійним головним редактором журналу протягом всіх 18 років довоєнного періоду його існування. Журнал регулярно виходив 6 разів на рік. Популярність його швидко зростала. Не дивлячись на малочисельність отоларингологів, тираж журналу, що складав усього 300 примірників у 1924 р., збільшився у 9 разів, досягнувши 2710 екземплярів.

Велика Вітчизняна війна перервала видання журналу. Тільки завдяки величезним зусиллям, наполегливості проф. О.С. Коломійченка та глибокому обґрунтуванню ним необхідності відновлення випуску журналу уряд вирішив це питання позитивно. За ініціативою Олексія Сидоровича, вихід журналу поновлено у 1959 р. Його головним редактором призначено О.С. Коломійченка, котрий виконав не тільки всю підготовчу роботу по випуску журналу, але й узяв на себе всю організаційну роботу як його редактор.

До складу редколегії увійшли: Є.М. Харшак (заступник головного редактора), проф. Л.А. Зарицький, проф. Л.А. Луковський, проф. Я.О. Шварцберг, В.О. Гукович (секретар), О.А. Євдощенко (секретар), доц. С.І. Мостовий, доц. М.С. Онопрієнко.

В редакції, що розташовувалась на території обласної лікарні поряд з ЛОР-клінікою, обов’язки завідувача редакції та секретаря-машиністки виконувала О.А. Гранковська, їй допомагали коректор та технічний редактор.

Початок роботи журналу після перерви став подією значної ваги. За короткий час О.С. Коломійченко залучив до діяльної участі у журналі не тільки видатних отоларингологів країни, але й провідних спеціалістів суміжних медикобіологічних спеціальностей — вірусологів, біохіміків, морфологів, мікробіологів. Журнал став трибуною передового досвіду отоларингологів, нових наукових розробок, що стосуються фундаментальних наукових проблем оториноларингології. Його структура була суттєво змінена й удосконалена. Створено багато нових постійних рубрик, зокрема таких, які спеціально призначені для практикуючих лікарів — «Обмін досвідом» та «На допомогу практикуючим лікарям». Редколегією журналу був взятий твердий курс на систематичне висвітлення теоретичних фундаментальних досліджень, що сприяло розширенню світогляду отоларингологів, розумінню суті, патогенезу того чи іншого захворювання, вибору цілеспрямованого лікування. Публікації таких робіт піднімали загальний рівень та авторитет науково-практичного видання. Завдяки участі в роботі журналу та допомозі всіх отоларингологів України і колишнього СРСР його якість та популярність постійно зростали, збільшувався потік статей до редакції, а тираж журналу вже перевищував 10000 екземплярів.

З 1964 р. відповідальними секретарями редколегії були призначені кандидати мед. наук В.О. Гукович і Т.І. Бєгунова. Обов’язки заступника головного редактора продовжував виконувати доц. Є.М. Харшак. До виконавчого складу редакції, що з 1961 р. розташовувалась в Київському НДІ отоларингології, було введено з 1964 р. літературного редактора Р.А. Гранковського, а також коректора, машиністку та технічного редактора. Так, за час існування редакції журналу в ній у різні роки працювали М.Й. Століна, М.І. Федорченко, Г. Білоусова, Т.В. Бобровська, М.М. Курбакова, Ф.Й. Бородкіна, В.П. Астаф’єва, В.С. Ільницька, С.М. Красильнікова, Л.Г. Рязанцева та інші.

В 1972 р., коли надійшов наказ про новий штатний склад редколегії журналу і було заборонено суміщувати роботу в редколегії з науковою роботою у НДІ, головний редактор проф. О.С. Коломійченко запросив канд. мед. наук С.І. Назаренко на посаду відповідального (наукового)секретаря.

В 1974 р. після того, як не стало проф. О.С. Коломійченка, головним редактором «ЖУНГБ» було призначено проф. І.О. Куриліна, який очолював редколегію журналу до 1984 р.

З 1984 по 1996 р. головним редактором призначена проф. О.А. Євдощенко, котра з 1996 р. працює на посаді заступника головного редактора.

На жаль, економічна криза в державі негативно вплинула на видавничу діяльність редколегії журналу. В 1992 р. МОЗ України припинило фінансування видання медичних журналів, у тому числі й «Журнала ушных, носовых и горловых болезней». Значні економічні негаразди поставили під пряму загрозу подальше видання журналу. В той тяжкий час за повної відсутності фінансування редколегії таки вдавалося випускати протягом року хоча б 3 номери журналу. Саме тоді в 1996 р. головним редактором був призначений проф. Д.І. Заболотний, який зумів знайти шляхи відродження журналу і навіть процвітання.

Назва журналу і всі рубрики та розділи почали друкуватись державною — українською мовою. Статті, що надходять до редакції, в залежності від надісланого рукопису друкуються українською або російською мовою, резюме оригінальних статей даються українською, російською та англійською мовами.

З 1996 р. у відповідності до нового штату редактором редакційного відділу призначено Р.А. Гранковського, машиністкою — В.С. Ільницьку, котра працює там з 1984 р. і здійснює комп’ютерний набір статей.

Проводити випуск журналу з 2002 р. головний редактор проф. Д.І. Заболотний доручив Т.Ю. Холоденко. За цей період значно змінився зовнішній вигляд журналу, який став більш сучасним і привабливим, з’явилися кольорові ілюстрації.

«Журнал вушних, носових і горлових хвороб», якому з дня відродження випуску минуло 50 років і 85 років з часу заснування, сприяє всебічному висвітленню теоретичних і практичних питань оториноларингології, удосконаленню викладення цієї дисципліни у вищій школі, а також систематичному зростанню рівня знань отоларингологів країни.



 
     

© 2012, УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО ЛІКАРІВ-ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІВ